Ухвала
17 січня 2019 року
м. Київ
справа № 207/2130/17
провадження № 51-161 ск 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 30 листопада 2018 року щодо нього,
встановив:
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд указаних судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог пунктів 4 та 5 ч. 2 цієї статті.
Всупереч цих положень процесуального закону у скарзі ОСОБА_4 не наводить обґрунтування необхідності скасування чи зміни судових рішень, на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК, з огляду на положення статей 412- 414 цього Кодексу у їх взаємозв'язку.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 даючи власну оцінку доказам, наводить доводи, що за своїм змістом стосуються неповноти судового розгляду, невідповідності висновків судів, викладених у рішеннях, фактичним обставинам кримінального провадження, що відповідно до статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки судом касаційної інстанції.
Засуджений у скарзі висловлюючи незгоду з вироком, не зазначає порушень закону, допущених апеляційним судом при постановленні ухвали за результатами розгляду апеляційних скарг сторони захисту. Він також не наводить, які саме доводи апеляцій залишилися поза увагою цього суду.
Крім того, положеннями ст. 436 КПК встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
Однак, вимога, викладена у касаційній скарзі засудженого, не узгоджуються з наведеними положеннями процесуального закону.
Відповідно до статті 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами саме норм права і переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому відсутність у ній згаданого обґрунтування й недотримання вимог ст. 427 цього Кодексу перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити її без руху та встановити строк, необхідний для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 30 листопада 2018 року щодо нього залишити без руху та надати йому строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання вимог, касаційна скарга буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 'єва