справа № 295/5539/18
провадження № 51- 101ск19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у судовому засіданні у м. Києві 15 січня 2019 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 30 серпня 2018 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 18 жовтня 2018 року щодо нього.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 30 серпня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви засудженого ОСОБА_4 про звільнення від подальшого відбування покарання на підставі статті 25 КК (1960) особи засудженої до довічного позбавлення волі.
Житомирський апеляційний суд ухвалою від 18 жовтня 2018 року залишив ухвалу районного суду без змін.
У касаційній скарзі засуджений порушує питання про перегляд указаних судових рішень в касаційному порядку.
Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, дослідивши копії судових рішень, суд доходить висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.
Засуджений оскаржує ухвалу суду першої інстанції про відмову в звільненні від відбування покарання на підставі статті 25 КК (1960) особи засудженої до довічного позбавлення волі, та ухвалу апеляційного суду, якою рішення суду першої інстанції, залишено без змін. Таким чином, провадження у суді першої та апеляційної інстанції стосувалися питань, які зазначені у статті 537 КПК.
Відповідно до положень статті 539 КПК питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. За наслідками розгляду клопотання (подання) суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку. Право на касаційне оскарження такого рішення цією статтею не передбачене.
Також таке право не може бути виведене із загальних положень статті 424 КПК. Відповідно до цієї статті - наскільки вона може обговорюватися в контексті цієї справи - в касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Ухвали, що оскаржуються засудженим не можна розглядати як такі, що перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, оскільки згідно з пунктами 10 та 24 частини першої статті 3 КПК кримінальне провадження не включає стадію виконання вироку суду.
Як вже зазначалося вище, стаття 539 КПК, а також інші статті Кодексу, не передбачають прав на касаційне оскарження судових рішень, постановлених щодо питань, пов'язаних з виконання вироку.
Таким чином, оскаржені ухвали не підпадають, а ні під категорію судових рішень, що «перешкоджають подальшому кримінальному провадженню», а ні під категорію «випадків, передбачених цим Кодексом», що передбачають право на касаційне оскарження.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення не можуть бути переглянуті в порядку касаційної процедури, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись пунктом 1 частини другої статті 428 КПК, Суд постановив,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 30 серпня 2018 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 18 жовтня 2018 року щодо нього.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ?єва ОСОБА_3