Ухвала
18 січня 2019 року
м. Київ
справа № 520/10989/17
провадження № 61-572ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, яка підписана представником ОСОБА_1, на рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 22 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до головного управління національної поліції в Одеській області, головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю органів досудового розслідування,
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
ОСОБА_5 державного реєстру судових рішень свідчить, що у вересні 2017 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду із позовом до головного управління національної поліції в Одеській області (далі - ГУНП в Одеській області), головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (далі - ГУДКСУ в Одеській області), у якому, з урахуванням уточнених вимог, просили стягнути з держави Україна шляхом списання коштів із відповідного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2 у розмірі 10 000,00 грн, на користь ОСОБА_3 - у розмірі 10 000,00 грн та на користь ОСОБА_4 - у розмірі 10 000,00 грн.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Одеської області від 22 листопада 2018 року, позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з держави Україна шляхом списання казначейством України із державного бюджету як органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на користь ОСОБА_4 відшкодування моральної шкоди у розмірі 3 000,00 грн. У іншій частині позову відмовлено.
ГУДКСУ в Одеській області засобами поштового зв'язку подало 29 грудня 2018 року до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_1, на рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 22 листопада 2018 року. Посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ГУДКСУ в Одеській області просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої, частини дев'ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову у справі № 520/10989/17 становить 30 000,00 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто справа № 520/10989/17 є малозначною у силу вимог закону.
Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Вказівка в резолютивній частині постанови апеляційного суду Одеської області від 22 листопада 2018 року про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржені рішення ухвалені у малозначній справі.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним із помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, оскаржені рішення ухвалені у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ГУДКСУ в Одеській області подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України,
Відмовити головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 22 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до головного управління національної поліції в Одеській області, головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю органів досудового розслідування.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Крат