Ухвала
18 січня 2019 року
м. Київ
справа № 756/526/17
провадження № 61-787ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 04 вересня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Моторне (транспортне) страхове бюро України, приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Україна», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
В січні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1, треті особи: Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ), приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Україна» (далі ? ПрАТ «СК «Україна»), про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 26 805,10 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_2 є власником автомобіля Honda CR-V. 05 вересня 2016 року на круговому перехресті вулиці Зої Гайдай та вулиці М.Тимошенка в місті Києві з вини ОСОБА_1, яка керувала автомобілем Hyundai Elantra, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено її автомобіль. Розмір завданих збитків становить 26 805,10 грн.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 04 вересня
2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: МТСБУ, ПрАТ «СК «Україна», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 26 805,10 грн та судовий збір у розмірі 551,20 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Постановою Київського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 04 вересня 2018 року залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 200,00 грн.
28 грудня 2018 року через засоби поштового зв'язку ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Оболонського районного суду міста Києва від 04 вересня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня
2018 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Предметом позову у даній справі є відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 26 805,10 грн.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на
01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено, що з 01 січня 2018 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1 762,00 грн.
Таким чином ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 176 200,00 грн (1 762,00 грн х 100).
ОСОБА_1 у касаційній скарзі, керуючись частиною третьою статті
389 ЦПК України, посилається на те, що Київським апеляційним судом було безпідставно зазначено у резолютивній частині постанови від 05 грудня 2018 року, що вона не підлягає оскарженню, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій не приймалися судові рішення про розгляд даної справи у порядку спрощеного провадження.
Посилання заявника у касаційній скарзі на частину третю статті 389 ЦПК України є безпідставними.
Малозначна справа є такою в силу вимог закону, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN,
№ 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA,
№ 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки доводи касаційної скарги не свідчать про наявність підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскаржені судові рішення прийнято у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 04 вересня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Моторне (транспортне) страхове бюро України, приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Україна», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригод.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. П. Курило