15 січня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/21581/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Погребняка В.Я., Сухового В.Г.,
розглянувши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України
на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2018
та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2018
у справі за позовом Державного підприємства "Сервісно-видавничий центр"
до Державної фіскальної служби України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві
про стягнення 321 003,85 грн,-
01.12.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства "Сервісно-видавничий центр" з вимогами до Державної фіскальної служби України про стягнення 321 003, 85 грн заборгованості за договором на автотранспортне обслуговування службовими автомобілями апарату Державної фіскальної служби України № 8 від 15.03.2017, в тому числі: 302 959, 11 грн основного боргу, 12 450, 37 грн пені, 4 847, 35 грн інфляційних втрат та 747, 02 грн 3 % річних.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 у справі №910/21581/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 (повний текст складено 23.07.2018), позов задоволено частково. Стягнуто з Державної фіскальної служби України на користь Державного підприємства "Сервісно-видавничий центр" 302 959,11 грн заборгованості та 4 544,39 грн судового збору. В решті позову відмовлено.
13.08.2018 Державна фіскальна служба України звернулась безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 у справі №910/21581/17.
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 14.08.2018 на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Сухового В.Г., Погребняка В.Я., - передано вказану касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 23.08.2018 касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 у справі №910/21581/17 залишено без руху з підстав ненадання суду оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 9 088, 78 грн за подання касаційної скарги; надано скаржнику строк на усунення недоліків, який становив 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвалу Верховного Суду суду від 23.08.2018 скаржник отримав 18.09.2018, а тому строк на усунення недоліків закінчився 28.09.2018 включно.
02.10.2018 до суду касаційної інстанції надійшла заява скаржника (надіслана 28.09.2018 органом поштового зв'язку) про продовження процесуального строку на усунення недоліків на підставі частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України, мотивована тим, що у зв'язку з зупиненням операцій на рахунках ДФС оплату судового збору за поданою касаційною скаргою станом на 28.09.2018 Державною казначейською службою України проведено не було.
Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2018 відмовлено у задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про продовження процесуального строку, встановленого ухвалою Верховного Суду від 23.08.2018 у справі №910/21581/17. Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 у справі №910/21581/17 повернуто скаржнику без розгляду разом з доданими до неї матеріалами.
16.11.2018 Державна фіскальна служба України звернулась повторно до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 у справі №910/21581/17, в якій просить суд, зокрема, скасувати оскаржені судові рішення в задоволеній частині позову; також додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження мотивоване тим, що скаржником вперше касаційну скаргу було подано в межах процесуального строку на касаційне оскарження та вжито всіх залежних від нього заходів щодо усунення недоліків поданої касаційної скарги, однак можливість повторного звернення виникла лише наразі у зв'язку з отриманням платіжного доручення на підтвердження оплати судового збору за подання касаційної скарги.
Відповідно протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 20.11.2018 на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Сухового В.Г., Погребняка В.Я., - передано вказану касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 06.12.2018 у справі №910/21581/17 касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 у справі №910/21581/17 залишено без руху з підстав пропуску процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень та визнання судом підстав пропуску цього строку, зазначених у клопотанні про його поновлення, неповажними; надано скаржнику строк на усунення недоліків шляхом наведення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 у справі №910/21581/17.
Судом касаційної інстанції в ухвалі від 06.12.2018 зазначено, що за відсутності в матеріалах поданої касаційної скарги належних та допустимих доказів на підтвердження доводів скаржника, зокрема, які б пояснювали повторне звернення скаржником із касаційною скаргою лише 16.11.2018, тоді як додане до скарги платіжне доручення №2516 датоване 19.10.2018 (враховуючи обставини, що ненадання суду оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 9 088, 78 грн стало підставою для залишення вперше поданої касаційної скарги без руху ухвалою Верховного Суду від 23.08.2018 у справі №910/21581/17), суд позбавлений можливості визнати зазначені причини пропуску процесуального строку поважними.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів для прискорення процедури розгляду, то скаржник, отримавши оригінал платіжного доручення №2516 від 19.10.2018 про сплату судового збору у розмірі 9 088,78 грн, з метою добросовісного користування процесуальними правами учасника судового процесу згідно вимог статті 43 ГПК України повинен був у найкоротші строки звернутись повторно із касаційною скаргою та клопотанням про поновлення строку з наданням суду відповідних пояснень та доказів поважності його пропуску.
Враховуючи викладене суд касаційної інстанції в ухвалі від 06.12.2018 дійшов висновку, що можливість повторного звернення із касаційною скаргою у найкоротші строки (після отримання оригіналу платіжного доручення №2516 від 19.10.2018) залежала виключно від самого скаржника, а отже зазначені причини пропуску строку на касаційне оскарження суд визнав неповажними.
14.01.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява скаржника про поновлення процесуального строку.
В якості інших підстав для поновлення строку заявником зазначено, що ухвалу Верховного Суду від 16.10.2018 отримано ДФС 24.10.2018 (вх. від 24.10.2018 №47218/5), що підтверджується штампом ДФС на першому аркуші копії вказаної ухвали. В цей період було підготовлено платіжне доручення для оплати судового збору від 19.10.2018 №2516 на суму 9 088, 78 грн, що було надіслано до ДКСУ та оплачено 25.10.2018. Даний доказ про сплату судового збору було отримано ДФС 29.10.2018. Представник, що підписував касаційну скаргу, є членом Комісії з розгляду питання про відчуження та списання об'єктів державної власності територіальними органами, підприємствами та установами, що належать до сфери управління ДФС (далі - Комісія). По результатам розгляду питань Комісія приймає рішення, яке має бути чітко і зрозуміло викладене, так як стосується всіх територіальних органів ДФС на всій території України. Так, участь у підготовці даного рішення та підготовкою оглядових листів для практичного застосування територіальними органами ДФС зайняло значну частину часу. Отже, у зв'язку із завантаженістю представника та складністю даної справи клопотання про усунення недоліків касаційної скарги було подано із пропуском строку.
Розглянувши вказане клопотання та надані докази, колегія суддів визнає наведені скаржником підстави поновлення строку на касаційне оскарження неповажними, оскільки, за вказаних заявником обставин щодо отримання доказу про сплату судового збору 29.10.2018 та обізнаності щодо пропуску строку на подання касаційної скарги, що закінчився 13.08.2018, завантаженість представника та складність справи не можуть бути визнані судом належними доказами неможливості звернення до суду (з метою добросовісного користування процесуальними правами учасника судового процесу згідно вимог статті 43 ГПК України) в найкоротші строки для прискорення процедури розгляду справи.
Частиною третьою статті 292 ГПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Згідно пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки наведені підстави для поновлення встановленого законом строку на подання касаційної скарги визнано судом неповажними, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 у справі №910/21581/17 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 293 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 292, пунктом 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Суд, -
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 у справі №910/21581/17.
2. Копію цієї ухвали разом із доданими до скарги матеріалами (у тому числі оригіналом платіжного доручення від 19.10.2018 № 2516 на суму 9 088,78 грн) надіслати скаржнику.
Головуючий С.В. Жуков
Судді В.Я. Погребняк
В.Г. Суховий