м. Суми
16.01.2019 Справа № 920/1077/16
Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л.,
за участю секретаря судового засідання Пономаренко Т.М.,
прокурора Мороз А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сумах у приміщенні Господарського суду Сумської області
заяву Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» про перегляд рішення Господарського суду Сумської області від 26.06.2017 за нововиявленими обставинами
у справі № 920/1077/16
за позовом заступника прокурора Сумської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ
до відповідачів:
1) Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація 2) Виконавчого комітету Буринської міської ради, м. Буринь Сумської області
про визнання незаконними та скасування рішень та визнання недійсними свідоцтв про право власності
встановив:
До господарського суду звернулось ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі - ПАТ «ДПЗКУ») із заявою про перегляд рішення Господарського суду Сумської області від 26.06.2017 у даній справі за нововиявленими обставинами, мотивуючи свої вимоги тим, що 17.09.2012 Міністерству аграрної політики та продовольства України (далі - Мінагрополітики) стало достовірно відомо, що майновий комплекс філії ПАТ «ДПЗКУ» «Буринський елеватор» оформлений на праві приватної власності за Товариством та що є нововиявленою обставиною у справі. Також заявник зазначив, що вказані обставини не були і не могли бути відомі ПАТ «ДПЗКУ» на момент розгляду справи в суді першої інстанції, оскільки про них ПАТ «ДПЗКУ» стало відомо 09.10.2018 з довідки від 17.09.2012. ОСОБА_1 в ПАТ «ДПЗКУ» була відсутня, оскільки складена Мінагрополітики в одному примірнику. Вищезазначене підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції ПАТ «ДПЗКУ» на супровідному листі Мінагрополітики від 05.10.2018 №37-24-15/22777
Від прокурора до суду надійшов відзив на заяву першого відповідача, в якому прокурор просив рішення суду залишити без змін, а заяву першого відповідача без задоволення, мотивуючи свою позицію безпідставністю вимог заявника та неможливістю визнання нововиявленими обставин, на які він посилається.
Ухвалою від 19.12.2018 розгляд заяви судом було відкладено на 16.01.2019.
Представники позивача та другого відповідача у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про розгляд заяви були повідомлені належним чином.
Ухвалою від 19.12.2018 суд призначив участь представника заявника - ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» в судовому засіданні 16.01.2018 в режимі відеоконференції та доручив забезпечити її проведення Подільському районному суду м. Києва.
Представник ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» ОСОБА_2 (довіреність від 18.12.2018 № 730) 16.01.2019 зв'явився до Подільського районного суду м. Києва для участі у судовому засідання Господарського суду Сумської області у даній справі в режимі відеоконференції.
Разом з тим, встановити відеоконференцзв'язок з Подільським районним судом м. Києва не вдалося з технічних причин, про що Господарським судом Сумської області було складено акт №1 від 16.01.2019.
Суд зазначає, що на даний час сплинув строк розгляду заяви за нововиявленими обставинами, а тому законна можливість для відкладення її розгляду поза межами установленого процесуальним законом строку, відсутня.
Тому, суд дійшов висновку продовжити розгляд заяви.
Розглянувши заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд встановив наступне.
Рішенням від 26.06.2017, залишеним без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 та Верховного Суду від 14.02.2018, Господарським судом Сумської області задоволено позовну заяву заступника прокурора області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України до Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» та виконавчого комітету Буринської міської ради, визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Буринської міської ради від 27.04.2012 № 44 та від 04.05.2012 № 49, визнано недійсними свідоцтва на право приватної власності від 29.05.2012 № № 50-53 на цілісний майновий комплекс Буринського елеватора.
Задовольняючи позов прокурора, суди визнали відчуження спірного державного майна у приватну власність таким, що не відповідає вимогам Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» та суперечить інтересам держави. При цьому, про порушення вказаних інтересів Мінагрополітки дізналось після інформування прокуратури області, на підтвердження чого до суду надано доказ - лист Міністерства від 04.07.2016 року за № 37-11-2-15/10234. Верховний Суд у своїй постанові від 14.02.2018 зазначив, що доказів, які б спростовували вищенаведений факт та вказували на іншу дату початку перебігу строків позовної давності відповідачем не надано.
Відповідно до п. 1 ч. 2, п. 2 ч. 4 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, серед іншого, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» (далі - постанова Пленуму) визначено, що необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: 1) їх існування на час розгляду справи; 2) те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; 3) істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявленою обставиною ПАТ «ДПЗКУ» вважає те, що Мінагрополітики про порушення прав та законних інтересів держави на спірне майно дізналось раніше, ніж встановлено судами, а саме 17.09.2012, з довідки про проведення перевірки окремих питань діяльності ПАТ «ДПЗКУ» за 1 півріччя 2012 року від 17.09.2012 №24/321, складеною комісією з числа працівників Мінагрополітики. Відтак, на думку заявника, на час звернення прокурора із позовом (28.10.2016) трирічний строк позовної давності було пропущено. При цьому заявник зазначає, що про скадання зазначеної довідки ПАТ «ДПЗКУ» стало відомо лише з отриманого на запит листа Мінагрополітики від 05.10.2018 № 37-24-15/22777.
Однак зі змісту вказаної довідки вбачається, що з її змістом голова правління ПАТ «ДПЗКУ» був ознайомлений ще 18.09.2012, тобто про наявність вищезгаданого факту на час розгляду справи в суді ПАТ «ДПЗКУ» вже було відомо.
Згідно зі ст. 33 ГПК України (в редакції, що діяла на час розгляду справи) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до п. 5 постанови Пленуму не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни.
Про наведені у заяві про перегляд рішення Господарського суду Сумської області від 26.06.2017 обставини першому відповідачу було відомо на час розгляду справи, однак, маючи необхідні процесуальні права у справі, відповідні докази до суду ним надані не були.
Обізнаність відповідача на час розгляду справи про наведені у заяві обставини та неподання відповідних доказів до суду своєчасно свідчить про неможливість їх віднесення до нововиявлених в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України та не може бути підставою для скасування законного та обґрунтованого судового рішення, яке набрало законної сили.
Крім того, предметом позову прокурора були вимоги про визнання незаконними (недійсними) конкретних рішень органу місцевого самоврядування та свідоцтв про право власності.
Натомість з довідки від 17.09.2012 № 24/321 вбачається, що Міністерству про оформлення правовстановлюючих документів на право приватної власності на Буринський елеватор було відомо лише зі слів посадових осіб ПАТ «ДПЗКУ», при цьому ні рішень, ні свідоцтв підприємством, яке перевірялось, надано не було, на що звернуто окрему увагу у довідці. Зазначене свідчить про необізнаність Мінагрополітики про зміст оспорюваних прокурором рішень та свідоцтв. Відтак, вищезгадана довідка не може бути достатнім доказом того, що Міністерство дійсно знало про відповідні документи та могло їх оскаржити до суду самостійно.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» про перегляд рішення Господарського суду Сумської області від 26.06.2017 за нововиявленими обставинами.
Керуючись статтями 234, 235, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» про перегляд рішення Господарського суду Сумської області від 26.06.2017 за нововиявленими обставинами та залишити відповідне рішення суду в силі.
Дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складено 18.01.2019.
Суддя В.Л.Котельницька