Справа № 22-ц/793/114/19Головуючий по 1 інстанції
Категорія : Демчик Р. В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Бондаренко С. І.
17 січня 2019 року апеляційний суд Черкаської області в складі:
суддів Бондаренка С. І., Храпка В.Д., Новікова О.М.
за участю секретаря Чуйко А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційні скарги Служби автомобільних доріг у Черкаській області та ОСОБА_3 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 листопада 2018 року, ухваленого під головуванням судді Демчика Р.В. у справі за позовом ОСОБА_3 до Служби автомобільних доріг у Черкаській області про відшкодування шкоди заподіяної бездіяльністю органу державної влади, їх посадовою особою або службовою особою, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Дочірнє підприємство «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», повний текст судового рішення складено 09 листопада 2018 року -
У квітні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Служби автомобільних доріг у Черкаській області про відшкодування шкоди заподіяної бездіяльністю органу державної влади, їх посадовою особою або службовою особою, обґрунтовуючи позов тим, що 10 грудня 2017 року на 43 км автотраси Канів-Черкаси-Чигирин сталося ДТП із-за падіння дерева, що знаходилося на укосі земляного полотна на відстані 6 м від кромки проїжджої частини на автомобіль НОМЕР_1 під час руху.
27 березня 2018 року до Служби автомобільних доріг у Черкаській області направлено вимогу про відшкодування збитків у сумі 148950 гривень, однак станом на 16 квітня 2018 року відповіді отримано не було, що свідчить про відмову у добровільному врегулюванню спору.
Відповідно до положення про Державне агентство автомобільних доріг України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року №439, Укравтодор забезпечує організацію будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами і нормами.
Органом управління у Черкаській області є Служба автомобільних доріг у Черкаській області.
Дерево яке впало на автомобіль було розміщено з порушенням ДСТУ 3587-97 (Державний стандарт України.Безпека дорожнього руху.Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану.)
Державним підприємством «Черкаський облавтодор», на запит позивача, повідомлено, що відповідно до п.1.4. Договору №167/1-02 вони здійснюють експлуатаційне утримання доріг за доведеними їм планами - завданнями Службою автомобільних доріг України. У жовтні-грудні 2017 року такі завдання та, відповідно, фінансування - не доводилися і не надавалися.
Таким чином, посадова особи Служби автомобільних доріг у Черкаській області, а саме начальник відділу ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг і штучних споруд, організації та безпеки дорожнього руху, охорони навколишнього середовища є відповідальною посадовою особою за утримання доріг у Черкаській області, а тому саме служба має відповідати за понесені збитки.
Для відновлення пошкодженого майна позивач здійснив наступні витрати: послуги евакуатора - 2000 гривень; проведення автотоварознавчої експертизи - 1500 гривень; відновлювальний ремонт - 145450 гривень, всього: 148950 гривень.
На підставі викладеного позивач просив суд стягнути із Служби автомобільних доріг у Черкаській області на його корить 148950 гривень збитків. Також просив судові витрати покласти на відповідача.
3 вересня 2018 року в судовому засіданні ухвалою суду занесеної до протоколу судового засідання залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, Дочірнє підприємство «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 листопада 2018 року позов задоволено частково.
Стягнуто із Служби автомобільних доріг у Черкаській області (18006 м. Черкаси, бул. Шевченка, 389, код ЄДРПОУ 05422303) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) 148950 гривень завданих збитків.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто із Служби автомобільних доріг у Черкаській області на користь держави судовий збір.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 грудня 2018 року виправлено описку в рішенні суду від 01 листопада 2018 року, а саме вказано наступне у четвертому абзаці резолютивної частини рішення суду: «Стягнути із Служби автомобільних доріг у Черкаській області ( 18006 м. Черкаси, бул. Шевченка, 389, код ЄДРПОУ 05422303) на користь ОСОБА_3 1489 гривень 50 копійок судового збору».
Не погоджуючись частково з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення, яким стягнути на його користь з відповідача 8000 гривень понесених витрат на надання професійної правничої допомоги. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що висновок суду про те, що не було надано детального опису робіт виконаних адвокатом та надана квитанція на суму 4000 гривень, не відповідає обставинам справи. В позовній заяві у додатках зазначено копію договору про надання правової допомоги та акту приймання-передачі наданих послуг, в якому міститься детальний опис робіт виконаних адвокатом.
У відзиві на вказану апеляційну скаргу Служба автомобільних доріг у Черкаській області просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог залишити без змін. Зазначає, що у акті приймання-передачі наданих послуг та копіях квитанцій не міститься інформації про написання всіх перелічених документів саме у даній справі. Заперечує факт того, що адвокат спілкувався з належними посадовими особами служби щодо мирного врегулювання спору. Також в акт включено дії які вчинювались в рамках адміністративної справи, та не доведено, що написання запитів, заяв та листів в поліцію необхідно було саме для представництва інтересів позивача по даній справі.
В свою чергу, Служба автомобільних доріг у Черкаській області також оскаржила дане рішення суду в апеляційному порядку. У своїй скарзі, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати в частині стягнення зі Служби завданих збитків та судового збору і ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зокрема зазначає, що оскільки, ОСОБА_4 не було притягнуто до адміністративної відповідальності, відповідно обставини та причини виникнення ДТП, а також його вина у неналежному утриманні автомобільних доріг Черкаської області не є доведеними, проте суд вважав ці факти такими, що не потребують доказуванню. Крім того, покладені на службу завдання в частині забезпечення безпечних умов руху на автомобільних дорогах області обмежені наявністю відповідного фінансування. При цьому, Службою в межах компетенції та виділеного фінансування вжито всіх можливих заходів для належного утримання доріг і протилежне позивачем не доведено. Також, судом не надано належної оцінки поясненням Служби щодо неможливості вирубки зелених насаджень, а посилання суду на Положення про Державне агентство автомобільних доріг України є безпідставним.
У відзиві на зазначену апеляційну скаргу ОСОБА_3 вказує, що при закритті провадження у справі у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу у суду існують правові підстави для встановлення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Також зазначає про те, що посилання відповідачем на відсутність коштів, як на підставу відсутності вини у порушенні свого обов'язку щодо належного утримання доріг не відповідає чинному законодавству. Зазначає, що суд ухвалив судове рішення в частині задоволення позовних вимог з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Черкаській області слід залишити без задоволення.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль позивача, сталась по причині неналежного утримання автомобільної дороги відповідачем, в зв'язку з чим останній зобов'язаний відшкодувати позивачеві завдані збитки.
Частиною 1 статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 10 грудня 2017 року на 43 км автотраси Канів-Черкаси-Чигирин (Р10) внаслідок падіння дерева, що знаходилося на укосі земляного полотна на відстані 6 м від кромки проїжджої частини сталась дорожньо-транспортна пригода , що привело до пошкодження автомобіля НОМЕР_1.
Власником пошкодженого автомобіля є ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.(т.1 а.с.45)
Частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Внаслідок пошкодження автомобіля позивачу нанесені збитки які складаються з послуг евакуатора в сумі 2000 гривень, що підтверджується квитанцією № 112 від 10 грудня 2017 року виданої ПП ОСОБА_5, (т.1. а.с. 11), оплати вартості експертного дослідження в сумі 1500 гривень, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 2 від 23 січня 2018 року ( т.1. а.с.39) та вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля в сумі 145450 гривень, що підтверджується рахунком № 47 від 22 січня 2018 року, актом виконаних робіт від 20 березня 2018 року, квитанціями до прибуткового касового ордера .(т.1 а.с. 40-44)
Вказане свідчить, що автомобіль який належить на праві власності позивачу був пошкоджений внаслідок падіння дерева, що привело до понесених позивачем збитків і ці обставини не оспорюються.
Статтею 7 Закону України «Про автомобільні дороги» встановлено, що автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності і не підлягають приватизації.
Відповідно до статті 10 Закону України»Про автомобільні дороги» та Постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року №439 «Про затвердження Положення Про державне агентство автомобільних доріг України» , Державне агентство автомобільних доріг (Укравтодор) є центральним органом виконавчої влади діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства.
Підпунктом 2 пункту 4 вказаного положення встановлено, що Укравтодор відповідно до покладених на нього завдань забезпечує організацію будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами і нормами.
Згідно п.2 частини 2 статті 11 Закону України « Про автомобільні дороги» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та
управління автомобільними дорогами загального користування
державного значення, належить організація будівництва, реконструкції, ремонту та
утримання автомобільних доріг загального користування державного
значення відповідно до державних будівельних норм і стандартів, а
також переліків об'єктів та обсягів бюджетних коштів на
будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт автомобільних
доріг загального користування, затверджених Кабінетом Міністрів
України.
З положення про службу автомобільних доріг у Черкаській області, затвердженого наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 12 вересня 2016 року, №267 (т.1 а.с.75-79) вбачається, що вона відноситься до організаційної структури Державного агентства автомобільних доріг України і одним із обов'язків є організація належного утримання та розвиток автомобільних доріг загального користування, що обліковується на її балансі, та підтримувати безпечні та безперебійні умови руху на них.
Балансоутримувачем дороги на якій сталась дорожньо-транспортна пригода є Служба автомобільних доріг у Черкаській області, що підтверджується листом ДП «Черкаський облавтодор» від 1 березня 2018 року №344/1-11 (т.1 а.с.46).
Вказані обставини спростовують доводи відповідача, що він не є тим органом який має відповідати за поданим позовом.
Однак відповідач, знаючи про те, що дерево, внаслідок падіння якого був пошкоджений автомобіль позивача, розміщене з порушенням ДСТУ 3587-97, не виконав своїх обов'язків і не ліквідував його, що в подальшому і привело до пошкодження автомобіля позивача, що підтверджується листом Служби автомобільних доріг у Черкаській області від 6 березня 2018 року(т.1 а.с.47), актом обстеження доріг від 25 жовтня 2017 року (т.1 а.с.48-50), постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 16 квітня 2018 року (т.1 а.с.69,70).
Таким чином, суд першої інстанції, вірно прийшов до висновку, що шкода позивачу завдана з вини відповідача.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі №185/8229/16-ц.
Доводи апеляційної скарги Слуби автомобільних доріг у Черкаській області щодо невірного застосування судом першої інстанції статті 82 ЦПК України є необґрунтованими, оскільки постановою у справі про адміністративне правопорушення, на яку послався суд, встановлена вина працівника відповідача, щодо обставин внаслідок яких було пошкоджено майно позивача, крім того, вказані обставини підтверджуються і іншими доказами наявними в матеріалах справи.
Обмеження фінансування виконуємих робіт, не може бути підставою для звільнення від відповідальності, за нанесену позивачу шкоду, оскільки в такий спосіб, відповідальність за збитки буде перекладено на особу яка і понесла такі збитки, що є несправедливим.
Щодо посилання Служби автомобільних доріг у Черкаській області на заборону проведення рубки зелених насаджень, то відповідачем не зазначено жодного нормативно-правового акту щодо заборони вирубки, навпаки існують ДСТУ 3587-97 відповідно до п.п. 3.4.2 яких розміщення зелених насаджень на узбіччях і укосах земляного полотна автомобільних доріг не допускається. Зелені насадження на узбіччях і укосах доріг повинні бути ліквідовані протягом 10 діб з моменту виявлення.
Вирішуючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 щодо відмови судом в стягненні витрат на правничу допомогу, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно виходив з того, що позивачем не надано детального опису робіт виконаних адвокатом.
Посилання на акт приймання-передачі наданих послуг, є необґрунтованим, оскільки акт містить посилання на виконані послуги які очевидно надавались не в цій справі, тому зі змісту такого акту неможливо встановити, що роботи були виконані саме по даній справі , крім того такий акт адресований сторонам договору, а не суду, тому не є тим документом, який подається у розумінні частини 3 статті 137 ЦПК України.
За таких обставин, суд, не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,
Апеляційні скарги Служби автомобільних доріг у Черкаській області та ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Служби автомобільних доріг у Черкаській області про відшкодування шкоди заподіяної бездіяльністю органу державної влади, їх посадовою особою або службовою особою, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Дочірнє підприємство «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків зазначених в частині 3 статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови виготовлений 17 січня 2019 року.
Судді