Справа № 708/1273/18
Номер провадження № 1-кп/708/15/19
17 січня 2019 року
Чигиринський районний суд Черкаської області
в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чигирині кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Крилов Світловодського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, пенсіонера, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України,
12 січня 2018 року о 14 год. 30 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи на прибудинковій території дев'ятиповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень, під час словесного конфлікту, стоячи напроти ОСОБА_5 , наніс йому один удар кулаком правої руки в обличчя зліва, а саме в область вилиці, внаслідок якого потерпілий упав на асфальтне покриття на праву руку, а, коли намагався піднятися, то наніс йому ще один удар кулаком правої руки в обличчя, а саме в ділянку нижньої губи, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді гематоми (крововиливу) лівої виличної ділянки, гематоми (крововиливу) нижньої губи, рани правої кисті, що згідно до висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні не визнав та пояснив суду, що він їхав з м.Чигирина, де групою людей було перекрито рух транспорту через протестну акцію.
Підійшовши до під'їзду, він в розмові з іншими чоловіками грубим словом назвав тих людей, які перекрили дорогу, вказавши на потерпілого.
ОСОБА_5 підскочив до нього і став ображати його нецензурними словами, але вони з ОСОБА_7 пішли далі.
Однак потерпілий знову підбіг до нього і наступивши йому на ноги, знову почав виражатися нецензурною лайкою на його адресу.
Він у відповідь відштовхнув його, але не бив, і попрямував далі.
Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим, його вина підтверджується наступними доказами:
показами потерпілого ОСОБА_5 про те, що того дня він повернувся з м.Чигирина і, скупившись в маркеті, з пакунками йшов додому.
Назустріч йому йшов обвинувачений з одним чоловіком і почув розмову, що він запізнюється через перекриття дороги, назвавши тих людей грубим словом і, що їм за це заплатили.
Побачивши його, обвинувачений сказав, що серед них був і прокурор, якому заплатили 50грн., вказавши на нього.
Подивившись, що нікого немає, ОСОБА_6 сказав, що давно хотів його провчити, на що він відповів, що від нього тхне спиртним. Після цього він отримав удар від обвинуваченого, від якого впав, а, піднявшись, відчув ще один удар і знову впав. Він став підніматися, а обвинувачений пішов.
Наступного дня він відчув себе недобре і звернувся в лікарню за медичною допомогою;
показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що він їхав з м.Чигирина на автомобілі і, побачивши потерпілого, який сидів чи лежав, зупинився. В цей час обвинувачений заносив над ним руку.
Початок того, що відбувалося, він не бачив, а лише побачив цей удар;
показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що вона стояла біля вікна і побачили ОСОБА_5 , який йшов з кульками, а назустріч йому йшов ОСОБА_6 з чоловіком. Потерпілий обернувся і щось сказав обвинуваченому, а останній у відповідь наніс йому удар, від якого той впав.
ОСОБА_6 нагнувся над ним, але чи бив, вона не знає.
Вона бачила, як чоловік, що йшов з обвинуваченим, відтягнув його, а потерпілий піднявся і став збирати продукти, які висипалися з кульків;
показаннями свідка ОСОБА_10 про те, що наступного дня після конфлікту йому стало відомо про побиття обвинуваченим потерпілого.
В 2009 році він працював у ОСОБА_6 і йому потрібна була довідка про доходи, але обвинувачений почав кричати на нього і вдарив його, що свідчить про те, що він може вдарити людину.
Також перед судовим засіданням обвинувачений погрожував, що мало ще дав потерпілому;
показаннями свідка ОСОБА_11 про те, що події відбувалися минулої зими.
Вони з мамою чекали потерпілого, який є її батьком, із зборів.
Коли вона виглянула у вікно, то побачила, що між батьком і сусідом ОСОБА_6 щось відбувається.
Обвинувачений замахнувся і вдарив батька в обличчя, від чого сумки розлетілися, а батько впав. Коли він став підніматися, то ОСОБА_6 вдарив його вдруге.
Вона вискочила в тамбур і побачила батька із закривавленою рукою та підбитим оком, після чого стали надавати йому медичну допомогу;
даними висновку судово-медичної експертизи № 02-01/99 від 26.09.2018 року, згідно до якого потерпілий ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді гематоми (крововиливу) лівої виличної ділянки, гематоми (крововиливу) нижньої губи, рани правої кисті.
Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, по давності виникнення можуть відповідати часу, вказаному в постанові про призначення експертизи та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (а.п. 19-20);
даними висновку судово-медичної експертизи № 02-01/627 від 01.06.2018 року, згідно до якого у потерпілого ОСОБА_5 згідно до висновку судово-медичної експертизи № 02-01/99 від 26.09.2018 року мали місце тілесні ушкодження у вигляді гематоми (крововиливу) лівої виличної ділянки, гематоми (крововиливу) нижньої губи, рани правої кисті.
Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, по давності виникнення можуть відповідати часу, вказаному в постанові про призначення експертизи та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Виставлений ОСОБА_5 в Чигиринській районній поліклініці діагноз закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, не підтверджений клінічною картиною травми та інструментальними методами дослідження і тому згідно до п. 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року, вказаний діагноз при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень до уваги не приймається.
Тривале лікування ОСОБА_5 пов'язане не з характером травми, а з наявністю захворювання - дисцеркуляторна енцефалопатія І-ІІ ст.
А згідно до п. 4.7 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року, загострення попередніх захворювань після заподіяння тілесного ушкодження не повинно враховуватися при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (а.п. 44-46);
даними висновку судово-медичної експертизи № 02-01/845 від 23.07.2018 року, згідно до якого у потерпілого ОСОБА_5 згідно до висновку судово-медичної експертизи № 02-01/99 від 26.09.2018 року мали місце тілесні ушкодження у вигляді гематоми (крововиливу) лівої виличної ділянки, гематоми (крововиливу) нижньої губи, рани правої кисті.
Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, по давності виникнення можуть відповідати часу, вказаному в постанові про призначення експертизи та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_5 , не могли виникнути за обставин, на які вказав ОСОБА_6 в протоколі проведення слідчого експерименту від 22.01.2018 року.
Виявлені у ОСОБА_5 тілесні ушкодження могли виникнути за обставин, на які він вказав в протоколі проведення слідчого експерименту від 03.07.2018 року.
Виставлений ОСОБА_5 в Чигиринській районній поліклініці діагноз закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, не підтверджений клінічною картиною травми та інструментальними методами дослідження і тому згідно до п. 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року, вказаний діагноз при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень до уваги не приймається.
Тривале лікування ОСОБА_5 пов'язане не з характером травми, а з наявністю захворювання - дисцеркуляторна енцефалопатія І-ІІ ст.
А згідно до п. 4.7 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року, загострення попередніх захворювань після заподіяння тілесного ушкодження не повинно враховуватися при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (а.п. 72-73);
даними протоколу проведення слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_5 від 03.07.2018 року під час якого потерпілий відтворив обставини нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_6 (а.п.61-65).
Оцінюючи докази в їх сукупності шляхом повного, об'єктивного та всебічного дослідження, суд вважає, що обвинувачення знайшло своє підтвердження і кваліфікує дії обвинуваченого по ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.
Доводи обвинуваченого в частині того, що він не бив потерпілого, спростовуються показами, як самого потерпілого, так і показами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_11 .
Навіть, якщо враховувати, що свідок ОСОБА_11 , будучи дочкою потерпілого, є заінтересованою особою, то сумнівів щодо правдивості показів свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , які були очевидцями нанесення обвинуваченим тілесних ушкоджень потерпілому, у суду не викликає.
А тому суд розцінює невизнання обвинуваченим своєї вини як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного кримінального правопорушення та небажання настання наслідків, що слідують за цим.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного, який хоч і притягувався раніше до кримінальної відповідальності, але з того часу минуло більше 20 років, по місцю проживання характеризується з позитивної сторони, а також бере до уваги надану в розпорядження суду Чигиринським районним сектором з питань пробації досудову доповідь стосовно обвинуваченого, до висновку якої відноситься критично.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку.
З врахуванням викладеного суд вважає можливим призначити йому покарання у вигляді штрафу, оскільки інші види покарання, передбачені ч.1 ст.125 КК України, не можуть бути застосовані до обвинуваченого, як до особи, яка досягла пенсійного віку, у відповідності до вимог ст., ст.56, 57 КК України.
Цивільний позов потерпілим не заявлено.
Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні теж відсутні.
На підставі викладеного та, керуючись ст., ст. 370, 374 КПК України, суд
Визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання - штраф у розмірі восьмисот п'ятдесяти гривень, що буде становити п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому, потерпілому, захиснику та прокурору.
Головуюча