Справа № 700/978/18
Провадження № 2/700/33/19
16 січня 2019 року Лисянський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Бесараб Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні в смт. Лисянка справу №700/978/18 провадження № 2/700/33/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зміну (зменшення) розміру аліментів,
В С Т А H О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зміну (зменшення) розміру аліментів.
У позовній заяві позивач зазначив, що на підставі рішення Лисянського районного суду від 26.05.2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину, з нього були стягнуті аліменти на утримання доньки Вікторії, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі по ? частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини. Крім того, згідно з рішенням вищезазначеного суду від 05.10.2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 про визначення розміру аліментів на утримання доньки Юлії, ІНФОРМАЦІЯ_2, з нього стягнуто аліменти у розмірі ? частини із усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини. Зважаючи на те, що загальний розмір аліментів, які стягуються з нього за даними рішеннями суду суттєво впливають на його матеріальне становище, оскільки відрахування із заробітної плати перевищують 50%, тому змушений звернутися до суду та просить зменшити розмір стягуваних з нього аліментів на утримання дітей до 1/6 частини заробітку (доходу) на кожну дитину.
Відповідачі були належним чином повідомлені про розгляд справи судом, в судове засідання не з'явилися.
12 грудня 2018 року від відповідача ОСОБА_3 на адресу суду надійшов відзив, у якому просила даний позов залишити без задоволення. В обгрунтування своїх заперечень щодо позову зазначила, що рішення суду про стягнення із позивача аліментів на двох дітей не суперечить ст. 128 КЗпП, якою допускається утримання відрахувань за двома виконавчими документами у розмірі 50%. Згідно з декларацією позивача про доходи за 2017 рік, отримана ним сума доходу становить 272954 грн. Враховуючи сплату ним 50% аліментів у позивача залишається на власні потреби 136477 грн., що становить на місяць 11373 грн. Таким чином сума коштів, яка залишається у позивача після сплати аліментів майже у тричі є більшою від суми мінімального прожиткового мінімуму. Крім того, матеріальне становище позивача значно покращилося у порівнянні з 2016 роком. У сімейному стані позивача змін не відбулося. Щодо зменшення розміру аліментів за рішенням суду, якщо аліменти використовуються не за цільовим призначенням, то позивачем не надано жодного доказу на підтвердження цього. За таких обставин вважає, що позивач таким чином принижує її особисто та позбавляє її доньки необхідних коштів.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, відзиву на позов не надіслала. Про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
З огляду на вищезазначене суд, на підставі ч.5 ст.279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини справи і дослідивши докази суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що на підставі рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 26.05.2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, з позивача були стягнуті аліменти на утримання доньки Вікторії, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини. 15.06.2010 року було видано виконавчий лист № 2-291 від 26.05.2010 року.
Згідно з рішенням Лисянського районного суду від 05.10.2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення розміру аліментів, з позивача стягнуто аліменти на утримання доньки Юлії, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі ? частини із усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини. На підставі даного рішення16.11.2017 року було видано виконавчий лист № 700/637/17 від 05.10.2017 року та 20.11.2017 року відкрито виконавче провадження.
Позивач вважає, що загальний розмір стягуваних з нього аліментів перевищує 50% його заробітної плати і впливає на його матеріальний стан. Просив зменшити розмір аліментів до 1/6 частини заробітку (доходу) на кожну дитину.
При вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, яка є чинною на час розгляду справи, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Розмір аліментів який визначається судом визначається у частці заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, що передбачено ч.1 ст.183 СК України.
Як зазначено в ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Дана стаття передбачає можливості зміни розміру аліментів на дитину. У зв'язку з тим, що матеріальне становище, сімейний стан, а також стан здоров'я платника аліментів або їх одержувача можуть протягом часу наявності аліментного зобов'язання змінюватися, законом передбачено, що за позовом якоїсь із цих осіб суд вправі змінити раніше встановлений розмір аліментів як в сторону їх зменшення, так і в сторону їх збільшення. Крім того, зменшення розміру аліментів за наявності передбачених законом причин не виключає можливості взагалі звільнення від їх сплати.
Під зміною матеріального положення сторін розуміється як покращення, так і погіршення майнового положення платника або одержувача аліментів.
Покращення матеріального положення одержувача аліментів (зокрема, дитини на утримання якої сплачуються аліменти), у результаті якого він перестає бути нужденним у матеріальній допомозі (ст. 188 СК України), є підставою для припинення аліментного обов'язку.
І навпаки, якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї.
Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів. У свою чергу, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
Згідно зі ст. ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається із поданої до суду позовної заяви позивачем належним чином не обґрунтовані позовні вимоги щодо зміни (зменшення) розміру аліментів, стягуваних на утримання дітей. Тобто позивач не зазначив у позовній заяві про зміну свого чи відповідача матеріального положення, стану здоров'я чи інших обставин, які можуть мати важливе значення для визначення розміру аліментів та не надав відповідних доказів.
Твердження позивача щодо перевищення 50% відрахувань із його заробітної плати в рахунок аліментних зобов'язань не підтверджено належними доказами, а обов'язок доказування покладено на сторону, яка заявила певну вимогу або заперечення.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, співставляючи їх з нормами права суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 182,192 Сімейного кодексу України, ст.ст. 259,263-265,279 ЦПК України, суд -
У позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зміну (зменшення) розміру аліментів - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Бесараб