Справа № 703/4111/18
2-а/703/29/19
16 січня 2019 року м.Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі
головуючого - судді Кирилюк Н.А.
з секретарем Римським Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 703/4111/18
за участю
позивача ОСОБА_1
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
встановив:
позивач звернувся з вказаним позовом, в якому вказав, що 31.10.2018 року приблизно 23.55 він керував транспортним засобом Сестра, д.н.з. НОМЕР_1 на автошляху М-07 Киї-Ковель-Ягодин. Його транспортний засіб було зупинено працівниками патрульної поліції з невідомих причин і інспектор став вимагати у нього документи. Він надав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія, працівник поліції почав вимагати поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Поки він шукав в салоні автомобіля необхідний документ, інспектор 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у Волинській області ДПП рядовий поліції Пархонюк Б.В. не дочекавшись його, виніс постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу за ч.1 ст.126 КУпАП у розмірі 425 гривень. Вказав у позові, що намагався звернути увагу, що поліс він знайшов та надає йому, але той не звертав уваги та надав йому копію постанови. Вважав, що оскаржувана постанова була прийнята уповноваженою особу без дотримання порядку, передбаченому КУпАП та в порушення діючого законодавства. Просив скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення, справу закрити.
У судовому засіданні позивач позов підтримав, надав пояснення, аналогічні обґрунтуванню позовних вимог.
У судове засіданні відповідач та третя особа не прибули, третя особа надала відзив на позовну заяву, в якій просила відмовити у задоволенні позовних вимог за їх необґрунтованості.
Суд вислухавши учасників судового розгляду та дослідивши докази, вважає позов таким, шо підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Як встановлено у судовому засіданні 01.11.2018 року поліцейським роти № 2 батальону УПП у Волинській області ДПП Пархонюком Богданом Володимировичем притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, в постанові зокрема вказано, що він керував транспортним засобом без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.1 Правил дорожнього руху України. До позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Відповідно до п.п ґ) п.2.1 Правил Дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306 (далі по тексту - ПДР) «водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Частина 1 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність особи за керування транспортним засобом, яка не має при собі поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).
Відповідно до ст.35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупинити транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Як вбачається з п. 21.2 ст.21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та при оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
Відповідно до ст.254 КУпАП про скоєння адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на то посадовою особою у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, що притягається до адміністративної відповідальності.
Особи, що мають право складати протоколи визначені ст.255 КУпАП, частина 2 якої вказує, що по справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до компетенції органів, указаних в статтях 222-247-17 Кодексу протоколи мають право складати уповноваженні на то посадові особи цих органів. Частина 1 ст.222 КУпАП надає право органам внутрішніх справ розглядати справи про адмінправопорушення, передбачені ч.1 ст.122 КУпАП, таким чином мають право і складати протоколи відповідно до ч.2 ст.255 КУпАП. Стаття 258 КУпАП дозволяє не складати протокол у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Таким чином, посадова особа прийняла оскаржувану постанову за місцем скоєння правопорушення та діяла в межах повноважень, наданих п.3 ч.2 ст.222 КУпАП. Розмір адміністративного штрафу визначено в межаж санкції статті, що передбачає відповідальність за відповідне порушення.
Однак суд вважає, що оскаржувана постанова винесена без достатніх правових підстав та доказів, які визначені ст.251 Кодексу України про адміністративне правопорушення та на підставі яких посадова особа встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, виновність особи у вчиненні правопорушення, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні, відповідно до вимог вищевказаної сттаті встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, та, крім іншого, доказами можуть бути показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і -, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Як вбачається з наданих пояснень позивачем, він при собі мав поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, копію якого надав до позовної заяви, вказував поліцейському, який приймав постанову про це, однак його пояснення були проігноровані.
Крім, вказаного,суд звертає увагу на те, що ст.19 Конституції України передбачає, що посадові особи органів державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Суд вважає, що відповідачем не доведено, що позивач був зупинений за порушення Правил дорожнього руху, а тому притягнення його до відповідальності лише за відсутність страхового полісу є діями, що не відповідають вимогам законодавства та виходять за межі повноважень, що надані працівникам поліції. Крім того, відповідачем не надано доказів, які б спростували твердження позивача про те, що він мав поліс цивільної відповідальності та пред'явив його.
Таким чином, суд вважає, що оскаржувана постанова прийнята без встановлення обставин, які належать встановити при розгляді справи про адміністративне правопорушення, як того вимагає ст.280 КУпАП, що є підставою до її скасування.
Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довесті ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинству є будь-які фактичні данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення осіб. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів, що визнані судом належними та допустимими.
З огляду на наведене, суд вважає, що суб'єкт владних повноважень, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, однак без наявності об'єктивних доказів, що вказують на порушення позивачем встановлених правил безпеки дорожнього руху, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ч.1 ст.122, ст.ст. 222, 255, 256, 268, 276 280, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 3, 20, 241-242,245-246,286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Постанову серії ЕАВ № 705193 від 01 листопада 2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього рух, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. за частиною 1 статті 126 КУпАП - скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя