Справа № 315/1650/18
Номер провадження № 2/315/117/19
15 січня 2019 року Гуляйпільський районний суд Запорізької області
у складі головуючого: судді Яроша С.О.
при секретарі: Прістенській Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, -
28.11.2018 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину.
В позові позивач посилався на те, що від шлюбу з відповідачем, який був зареєстрований 12.09.2015 року, у них народилася донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 01.08.2018 року сторони мешкають окремо, донька знаходиться на її утриманні, відповідач працює в ТОВ “МАЙ'ЕР ТТРЕЙД”, інших дітей, непрацездатних батьків не має та має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання доньки, але не надає її, посилаючись на ст.ст. 141, 180-184 СК України прохав стягнути з відповідача на його користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки всіх доходів відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 28.11.2018 року до досягнення дитиною повноліття, допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць, справу розглянути у її відсутність.
18.12.2018 року ухвалою судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області Яроша С.О. позовна заява прийнята до провадження, відкрито провадження у справі і справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судове засідання на 15.01.2019 року.
У судове засідання позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи судом, в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у її відсутність.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи судом, в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги прохав задовольнити, відзив на позов не надав.
Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає встановленими наступні обставини.
12.09.2015 року сторони зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Новомосковську реєстраційної служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.
16.07.2016 року народилася ОСОБА_3, батьками якої є сторони у справі, що підтверджується копією свідоцтва про її народження.
З 01.08.2018 року сторони мешкають окремо, донька знаходиться на утриманні позивача, що підтверджується позовом.
Відповідач мешкає окремо від позивача, що підтверджується позовом та його заявою.
Відповідач працює в ТОВ “МАЙ'ЕР ТТРЕЙД”, інших дітей, непрацездатних батьків не має, що підтверджується позовом.
Відповідач матеріальної допомоги на утримання доньки не надає.
Домовленості про спосіб утримання доньки між сторонами не досягнуто.
Суд, задовольняючи позов, виходить з наступного.
Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються ч.2 ст.51 Конституції України та главою 15 Сімейного Кодексу України.
Відповідно до ч.3 ст.11 ЦК України цивільні прав та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Так, відповідно до ч.2 ст.51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Таким чином, цивільний обов'язок батьків дітей на утримання своїх дітей до повноліття, якому кореспондує цивільне право дітей на утримання від батьків виникає безпосередньо з актів цивільного законодавства, якими є Конституція України та Сімейний Кодекс України.
Судом встановлено, що до суду звернулася мати дитини відповідно до ст.180 СК України з позовом до батька дитини про стягнення аліментів на утримання дитини, так як з відповідачем, який є батьком дитини, не досягнуто домовленості про спосіб виконання обов'язку утримувати доньку до досягнення нею повноліття, а батько дитини не виконує обов'язку, передбаченого ст.180 СК України.
Відповідно до абзацу 2 ч.2 ст.16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Так, відповідно до ч.1 ст.181 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Суд доходить висновку, що відповідач, не виконуючи свого обов'язку, передбаченого ст.180 СК України, щодо утримання доньки до досягнення нею повноліття, порушує право доньки на своє утримання до досягнення нею повноліття, а тому порушене право підлягає судовому захисту способом, передбаченим ч.3 ст.181 СК України, а саме шляхом стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання доньки у частці від доходу батька.
Визначаючи частку від доходу батька, яка підлягає стягненню, суд враховує обставини, передбачені ст.182 СК України: матеріальний стан сторін, задовільний стан здоров'я сторін та їхньої доньки, відсутність аліментних обов'язків у відповідача перед іншими особами, та вважає, що розмір стягуваних з відповідача аліментів на утримання доньки повинен становити 1/4 частку доходів відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Відповідно до ч.1 ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Крім того, суд враховує ту обставину, що обов'язок щодо утримання неповнолітньої доньки, передбачений ст.180 СК України, несуть батьки неповнолітньої і також позивач у справі.
А тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі як такий, що ґрунтується на законі, підтверджений обставинами, встановленими під час перевірки їх доказами, які суд вважає достовірними, належними та допустимими.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так як позов задоволено в повному обсязі, то суд відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України покладає на відповідача сплату судового збору в сумі 768,40 грн. та стягує їх з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 3-5, 10-13, 89, 141, 263-266, 268, ч.1 п.1 ст.430 ЦПК України, ч.2 ст.51 Конституції України, ст.ст. 84, 180-184, 191, 200 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину задовольнити в повному обсязі.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, народився м. Донецьк Донецької області, працюючого в ТОВ “МАЙ'ЕР ТТРЕЙД”, зареєстрованого: ІНФОРМАЦІЯ_3, мешкаючого: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини: доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки всіх доходів відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 28.11.2018 року до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, народився м. Донецьк Донецької області, працюючого в ТОВ “МАЙ'ЕР ТТРЕЙД”, зареєстрованого: ІНФОРМАЦІЯ_3, мешкаючого: АДРЕСА_1, в дохід держави судовий збір в сумі 768,40 грн.
Повний текст рішення буде складено 16.01.2019 року.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: Ярош С.О.