Справа № 307/3404/16-к
Провадження №1-кп/307/412/19
17 січня 2019 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря с/з ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні у приміщенні Тячівського районного суду Закарпатської області кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, сезонного робітника, одруженого, з повною загальною середньою освітою, раніше не судимого, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,
06 грудня 2016 року до Тячівського районного суду Закарпатської області надійшли матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016070000000165 від 01 жовтня 2016 року з обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Вироком Тячівського районного суду Закарпатської області від 22 березня 2018 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 3 ст. 286 КК до п'яти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 24 жовтня 2018 року вказаний вирок суду скасовано та призначено новий судовий розгляд обвинувального акту в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання для вирішення питання про його прийняття з урахуванням положень ст. 91, ст. 291 КПК України.
Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні просить постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, який відповідає вимогам ст. КПК України, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України.
Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в підготовчому судовому засіданні вирішення питання призначення кримінального провадження до судового розгляду залишили на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні просять повернути обвинувальний акт прокурору як такий, що не відповідає вимогам кримінально-процесуального закону.
Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали обвинувального акта з долученими до нього додатками, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. З КПК України обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення та затвердження.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 91, ч. 3 ст. 374 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, окрім іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. В подальшому вони, а також правова кваліфікація кримінального правопорушення, мають бути зазначені прокурором у обвинувальному акті, а судом - в обвинувальному вироку.
Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у справі «Абрамян проти Росії» від 9 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. З ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 р. у справі «Камасінскі проти Австрії». № 9783/82. н. 79). Крім того, Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. З ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливим судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див.: рішення від 25 березня 1999 р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» [ВПІ|, № 25444/94, п. 52; рішення від 25 липня 2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», № 23969/94, п. 58; рішення від 20 квітня 2006 р. у справі «І.Н. та інші проти Австрії», № 42780/98, п. 34).
Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 1 березня 2001 р. у справі «Даллос проти Угорщини». № 29082/95, п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).
Як вбачається з обвинувального акта відносно ОСОБА_4 , у ньому прямо зазначено, що він не містить викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, зокрема, у ньому не вказано місце вчинення злочину, хоча встановлено, що місцем події є лісовий масив, однак, в обвинувальному акті зазначено, що водій, керуючи автомобілем марки «ЗІЛ-131» у напрямку вулиці Миру в с. Красна не дотримав Правил дорожнього руху, при цьому віддаль від місця події з лісового масиву до вулиці Миру в обвинувальному акті не зазначена. Також обвинувальний акт не містить викладу обставин з посиланням на докази, які б підтверджували, що потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були пасажирами транспортного засобу під керуванням ОСОБА_4 та що цей транспортний засіб їхав грунтовою дорогою в розумінні такої відповідно до Правил дорожнього руху.
Таким чином, прокурором відповідно до вимог кримінально- процесуального закону ОСОБА_4 не висунуто конкретне обвинувачення у вчиненні ним кримінального правопорушення.
Ця суперечність означає порушення прокурором засад законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості, диспозитивності, що унеможливлює подальше кримінальне провадження.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадження слід повернути прокурору прокуратури Закарпатської області для усунення вищенаведених недоліків.
Керуючись ст.ст. 91, 109, ч.4 ст.290, 291, 314, 372, п.2 ч.2 ст.395 КПК України, суд,
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12016070000000165 відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України - повернути прокурору прокуратури Закарпатської області для усунення вказаних недоліків протягом розумного строку.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуюча суддя: ОСОБА_1