Справа№ 309/3371/17
Провадження № 1-кп/309/53/19
17 січня 2019 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
представника потерпілого ОСОБА_6 - ОСОБА_9
розглянувши у судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 по кримінальному провадженні № 12017070050000867 внесеному до ЄРДР від 08.08.2017 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Раково, Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , одруженого, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, -
У провадженні Хустського районного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження №12017070050000867 внесене до ЄРДР від 08.08.2017 року відносно ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 129 КК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 заявив клопотання про визнання всіх доказів по даному кримінальному провадженню очевидно недопустимими посилаючись на неналежність відкриття матеріалів кримінального провадження згідно вимог ч.9 ст. 290 КПК України та ч.12 ст. 290 КПК України.
Сторони кримінального провадження зобов'язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи щодо якої здійснюється провадження - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів (ч.9 ст. 290 КПК України).
Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд немає права допустити відомості, що містяться в них як докази (ч.12 ст. 290 КПК України). На думу захисника ОСОБА_5 протоколи про надання потерпілим ОСОБА_10 від 28.10.2017 року (а.с.177), ОСОБА_8 (а.с.178), ОСОБА_7 (а.с.179), ОСОБА_6 та захиснику ОСОБА_9 , (а.с.180), ОСОБА_11 (а.с.182), ОСОБА_12 (а.с.183) та підозрюваному ОСОБА_4 із захисником ОСОБА_13 (а.с.180) складені слідчим ОСОБА_14 з порушенням вимог ч.9 ст. 290 КПК України щодо факту надання доступу до матеріалів без зазначення найменування матеріалів.
Захисник ОСОБА_5 просив визнати такі докази очевидно недопустимими відповідно до ч. 2 ст. 290 КПК України і не допустити відомості, що містяться в них як докази.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника ОСОБА_5 .
Прокурор ОСОБА_3 заперечив щодо задоволення клопотання захисника ОСОБА_5 , обґрунтовуючи заперечення тим, що сторонам кримінального провадження відкрито матеріали, що не заперечує захисник ОСОБА_5 , не зазначено найменування та сторінки, що не стверджує саме відкриття матеріалів кримінального провадження.
Потерпілий ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_9 заперечили щодо задоволення клопотання захисника ОСОБА_5 і ствердили, що потерпілим відкрито матеріали кримінального провадження як обвинуваченому, так і його захиснику на той час - ОСОБА_13 .
Заслухавши доводи захисника ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_6 , представника потерпілого ОСОБА_9 суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:
) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;
2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;
3) порушення права особи на захист;
4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права;
5) порушення права на перехресний допит;
Недопустимими є також докази, що були отримані:
1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні;
2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень;
3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв'язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов'язаний довести в суді під час судового провадження;
4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.
Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані (с. 87 КПК України).
Відповідно до ч. 9 ст. 290 КПК України сторони кримінального провадження зобов'язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи щодо якої здійснюється провадження - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд немає права допустити відомості, що містяться в них як докази (ч.12 ст. 290 КПК України).
Суд констатує, що при відкритті матеріалів кримінального провадження було допущено порушення в частині опису його найменувань, однак матеріали на час відкриття були прошиті в один том і стороною захисту не заявлялось клопотань щодо порушення відкриття матеріалів кримінального провадження чи наявний у матеріалах кримінального провадження якийсь конкретний доказ, що не був відкритий при відкритті матеріалів кримінального провадження і не містився в зазначеному томі, що надавався для відкриття.
Окрім цього дане клопотання заявлено на стадії завершення дослідження доказів, перевірки обставин матеріалами кримінального провадження, тобто дані докази уже допущені судом на стадії дослідження доказів.
За наведених обставин, та керуючись ст. 86, 89, ч.9,12 ст. 290, 350 КПК України суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про визнання всіх доказів очевидно недопустимими по кримінальному провадженні № 12017070050000867 внесеному до ЄРДР від 08.08.2017 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст. 129 КК України.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає і може бути оскаржена із вироком.
Суддя Хустського
районного суду: підпис ОСОБА_1 .
З оригіналом вірно
Суддя Хустського
районного суду: ОСОБА_1