219/9627/16-к
Провадження № 1-кп/243/240/2019
17 січня 2019 року Колегія суддів Слов'янського міськрайонного суду Донецької області у складі
Головуючого судді ОСОБА_1
Суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
За участю:
Секретаря судового засідання ОСОБА_4
Прокурора ОСОБА_5
Обвинуваченого ОСОБА_6
Обвинуваченого ОСОБА_7
Захисника адвоката ОСОБА_8
Захисника адвоката ОСОБА_9
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду №4 м. Слов'янська, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, -
В провадженні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187 КК України.
В відкритому судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження терміну запобіжного заходу - тримання під вартою відносно ОСОБА_6 на 2 місяці, мотивуючи його тим, останній обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який у випадку визнання його винним передбачене покарання у виді тривалого позбавлення волі, усвідомивши можливість отримання такого кримінального покарання, він, при обрані більш м'якого запобіжного заходу, може переховуватися від суду, оскільки перебував тривалий час у розшуку по даному кримінальному провадженню або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_9 у задоволенні клопотання прокурора просив відмовити.
Обвинувачений ОСОБА_10 проти клопотання прокурора заперечував.
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Вирішення питання судом щодо продовження дії запобіжного заходу у відповідності до положень чинного законодавства відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно вимог пункту (с) ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, перелік яких надано у зазначеній статті.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбачені ст. 177 КПК.
Європейський суд з прав людини в рішенні по справі "Нечипорук і Йонкало проти України" в пункті 175 зазначив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Крім того, з матеріалів вбачається, що ОСОБА_6 раніше судимий, йому повідомлено про підозру у вчиненні в тому числі особливо тяжкого кримінального правопорушення, за який чинним законодавством передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна.
Для відмови в звільненні особи з-під варти застосовуються принципи конвенційного прецедентного права, такі як ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ «Штегмюллер проти Австрії» 1969 року); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ «Вемгофф проти Німеччини» 1968 року).
Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).
У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження строку тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі Волосюк проти України).
Доказів того, що обставини, які були прийняті судом при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з часом змінились, стороною захисту не наведено.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26.06.1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Із вказаного рішення Європейського суду вбачається, що попереднє ув'язнення може бути застосоване до особи, яка обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, виходячи із самої тяжкості обвинувачення.
При цьому суд враховує відсутність можливості без продовження строку тримання під вартою, встановити обставини, що мають значення в кримінальному провадженні, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам
Вищевказані обставини у сукупності та дані про особу ОСОБА_6 свідчать про наявність і на даний час ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, тому є достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, у зв'язку з чим недостатньо застосовувати відносно нього більш м'який запобіжний захід для запобігання цьому ризику, тому суд, з урахуванням положень частини 5 статті 176 КПК України, беручи до уваги усталену практику Європейського суду з прав людини у справі (зокрема “рішення Едуард Шабалін проти Росії від 16 жовтня 2014 року”) про неприпустимість тримання особи під вартою без судового рішення та у контексті даного кримінального провадження, не вирішуючи наперед питання про винуватість чи невинуватість ОСОБА_6 з метою попередження ризику його переховування від суду, оскільки він не може не усвідомлювати імовірність визнання його вини за висунутим обвинуваченням, у вчиненні злочинів ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189,ч. 3 ст. 146 КК України, суд вважає за необхідне залишити обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою на строк, мінімально необхідний для розгляду кримінального провадження, який у будь-якому разі не може перевищувати 60 діб, бо саме такий запобіжний захід може у подальшому забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та створить необхідні умови для виконання завдань кримінального провадження, передбачених положеннями статті 2 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177-178,183-184,197-199 КПК України, судова колегія,-
Клопотання прокурора Артемівської місцевої прокуратури ОСОБА_5 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016050150002387 від 04.08.2016 року, про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити застосування обраного відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 17 березня 2019 року.
Копії ухвали суду негайно надіслати на адресу Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції Донецької області та вручити обвинуваченому.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_11