16 січня 2019 року
м. Київ
справа №820/4083/18
адміністративне провадження №К/9901/1601/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 у справі №820/4083/18 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними рішення та картки відмови,
фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення про призначення коду товару №КТ-UA100000-0198-2017 від 01.12.2017, прийняте Київською міською митницею Державної фіскальної служби; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100020/2017/00104.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2018 у задоволенні позовних вимог - відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2018 скасовано та прийнято нове, яким позов - задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Київська міська митниця Державної фіскальної служби 09.01.2019, тобто в межах встановленого законом строку, звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що заявником до касаційної скарги додано платіжне доручення від 27.12.2018 №95 у розмірі 3524,00грн., що свідчить про сплату судового збору у розмірі меншому ніж визначено законом.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - травень 2018 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що з 01.01.2018 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1762,00грн.
Судом з'ясовано, що у позовній заяві фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 одночасно було заявлено дві вимоги немайнового характеру (визнати протиправним та скасувати рішення про призначення коду товару №КТ-UA100000-0198-2017 від 01.12.2017, прийняте Київською міською митницею Державної фіскальної служби; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100020/2017/00104).
Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який позивачу (фізичній особі-підприємцю) необхідно було сплатити становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складало 1762,00грн.
Таким чином, судовий збір, який Київська міська митниця Державної фіскальної служби повинна сплатити при поданні касаційної скарги, становить: (1762,00грн. х 2) х 200% = 7048,00грн.
Отже, Київській міській митниці Державної фіскальної служби необхідно доплатити судовий збір у розмірі 3524,00грн. та надати суду касаційної інстанції документ про таку сплату.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. рахунок отримувача: 31219207026007, код ЄДРПОУ: 38004897. Код банку отримувача: 899998, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Призначення платежу: «________ код клієнта за ЄДРПОУ; судовий збір за позовом _________ у справі №_________, Верховний Суд.
Враховуючи вищевикладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого заявник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції документ про доплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Керуючись статтями 169, 248, 327, 330, 332, 359 КАС України, суд -
Касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 у справі №820/4083/18 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними рішення та картки відмови - залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
В.В. Хохуляк
Суддя Верховного Суду