«16» січня 2019 року м. Херсон
Справа № 665/1517/17
Провадження № 22-ц/819/232/19
Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (суддя - доповідач)Кузнєцової О.А.
суддів:Вейтас І.В.,
Приходько Л.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Чаплинського районного суду Херсонської області у складі судді Пилипенко І.О. від 05 вересня 2018 року у справі позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
26 жовтня 2017 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», (далі - Банк) звернулося до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування своїх вимог Банк зазначав, що 10 березня 2011 року між ним та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № б/н, згідно умов якого Банк надав відповідачу кредит в сумі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Оскільки ОСОБА_4 неналежним чином виконувала зобов'язання по поверненню кредитних коштів, у зв'язку з чим станом на 31 серпня 2017 року утворилася заборгованість в загальному розмірі 36 562,62 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 3 787,77 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом - 30 557,58 грн.; штрафу (фіксована частина) - 500,00 грн.; штрафу (процентна складова) - 1 717,27 грн., Банк просив суд стягнути з ОСОБА_4 заборгованість в зазначеному розмірі та судові витрати.
Рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 05 вересня 2018 року позовні вимоги Банку задоволено частково. Вирішено: стягнути з ОСОБА_4 на користь Банку кредитну заборгованість в розмірі 4 037,77 грн., яка складається з: 3 787,77 грн. - заборгованість за кредитом, 250,00 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; стягнути з ОСОБА_4 на користь Банку судові витрати в сумі 176,70 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Банк, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, а також на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати і ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В письмовому відзиві на скаргу представник відповідача, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги та законність рішення, просить скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 19 грудня 2018 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення сторін та проведення судового засідання.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, у визначених цивільно-процесуальним законом межах, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10 березня 2011 року між Банком та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № б/н, згідно умов якого Банк надав відповідачу кредит в сумі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки ( а.с.4,8-33).
Кредитний договір складається із анкети-заяви позичальника, з якої вбачається, що ОСОБА_4 було видано кредитну картку, а також Умов та правил надання банківських послуг та Довідки про умови кредитування з використанням платіжної картки. Своїм підписом в зазначеній заяві та Довідці ОСОБА_4 підтвердила, що вона ознайомлена і згодна з Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами Банку і згодна з тим, що заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між нею та Банком договір про надання банківських послуг.
Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п.2.1.1.2.3., п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Так, згідно наданої Банком виписки по рахунку ОСОБА_4 було встановлено наступні кредитні ліміти: 27 квітня 2011 року - 2 600,00 грн.; 19 жовтня 2012 року - 4 000,00 грн.; 06 жовтня 2014 року - 3 790,00 грн. (а.с.93-101).
Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_4 своїх зобов'язань по своєчасному і повному погашенню коштів за кредитним договором від 10 березня 2011 року виникла заборгованість, загальний розмір якої станом на 31 серпня 2017 року визначено Банком в сумі 36 562,62 грн., яка складається із: : заборгованості за кредитом - 3 787,77 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом - 30 557,58 грн.; штрафу (фіксована частина) - 500,00 грн.; штрафу (процентна складова) - 1 717,27 грн. (а.с.5-6).
Згідно наданої Банком довідки, 27 квітня 2011 року ОСОБА_4 отримала кредитну картку НОМЕР_1 зі строком дії до грудня 2014 року (а.с.7). Будь-яких відомостей стосовно того, що ОСОБА_4 зі спливом строку дії зазначеної картки отримувала у Банку іншу карту, матеріали справи не містять. Не зазначалось таких відомостей і представником Банку під час розгляду справи.
Відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції не погоджувалася з заявленими Банком вимогами. Посилалася на те, що Банком неправомірно було підвищено відсоткову ставку за користування кредитом з 36% до 43,2% (з 01 квітня 2015 року). Також, просила суд врахувати її заборгованість в межах строку позовної давності (а.с.111).
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ст.1048 ЦК України Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст.261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Згідно зі ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
Відповідно до п.2.1.1.2.11 Умов і правил надання банківських послуг строк дії картки вказаний на її лицьовій стороні, картка є дійсною до останнього календарного дня вказаного місяця (а.с.27).
Відповідно до довідки про умови кредитування передбачено розмір щомісячного платежу та строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним (а.с.8).
Оскільки строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці, то у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - зі спливом останнього дня дії картки.
Пунктом 2.1.1.12.4 Умов та Правил надання банківських послуг, встановлено, що строки і порядок погашення по Кредиту (кредитний ліміт) за кредитними картками з встановленим мінімальним щомісячним платежем, а також овердрафту, що виникає по таким карткам, приведений у пам'ятці клієнта/довідці про умови кредитування, що є невід'ємною частиною договору, а також встановлюються даним пунктом. Платіж включає плату за користування кредитом, передбачену тарифами і частину заборгованості за кредитом. Згідно зі статтею 212 ЦК України, у випадку наявності простроченого кредиту (овердрафту) строком повернення кредиту (овердрафту) в повному обсязі є 211-й день з моменту виникнення такої заборгованості.
Оскільки умовами договору між сторонами встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повертати борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг, а також зважаючи на пункт 2.1.1.12.4 Умов та Правил надання банківських послуг, то право кредитора слід вважати порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а строк повернення кредиту в повному обсязі - є 211-й день з моменту недотримання боржником строків погашення чергового платежу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з 211-го дня від моменту порушення строку його погашення.
З виписки по рахунку боржника вбачається, що в період дії кредитної картки ОСОБА_4 активно користувалася кредитними коштами, здійснювала купівлю товарів в магазинах, періодично поповнювала картку та здійснювалося автоматичне погашення заборгованості. Остання сплата боржником коштів за кредитним договором здійсненна 03 березня 2015 року готівковими коштами у відділенні Банку вже після закінчення строку дії кредитної картки (а.с.93-101).
Зважаючи на те, що до суду з позовом Банк звернувся 26 жовтня 2017 року (а.с.2-3), та враховуючи, що перебіг строку позовної давності щодо погашення кредиту в повному обсязі починається зі спливом останнього дня місяця дії картки (31 грудня 2014 року), колегія суддів вважає, що такий строк позовної давності позивачем не пропущено.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що позивач звернувся з вимогами про стягнення кредитної заборгованості в межах строку позовної давності і тому така заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню з відповідача на користь Банку відповідно до положень ст.1054 ЦК України щодо обов'язку позичальника повернути кредит, сплатити процент, штрафи за порушення зобов'язань, що передбачені укладеним кредитним договором.
При визначенні загальної суми заборгованості по кредитному договору, яка підлягає стягненню з відповідача, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов і правил надання банківських послуг - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором.
Згідно п.2.1.1.5.6 Умов і правил надання банківських послуг - у разі невиконання зобов'язань за Договором позичальник на вимогу Банку повинен виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди Банку.
Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов і правил надання банківських послуг - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених Договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500,00 грн. плюс 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій.
У Довідці про умови кредитування з використанням платіжної картки визначено порядок нарахування штрафів (а.с.8).
Пунктом 2.1.1.12.6 Умов та Правил надання банківських послуг, встановлено, що за користування Кредитом та Овердрафтом Банк нараховує проценти в розмірі, встановленому Тарифами Банку, із розрахунку 360 (триста шістдесят) календарних днів в році, якщо інше не передбачено п. 2.1.1.12.13 (даний пункт не діє для Елітних карток (Platinum, MC World Signia та VISA Infiniti).
Пунктом 2.1.1.12.6.3 Умов та Правил надання банківських послуг, встановлено, що проценти за користування кредитом (кредитним лімітом) та/або овердрафтом нараховуються в дату їх сплати, передбачену пунктами 2.1.1.12.4 і 2.1.1.12.5, при цьому проценти розраховуються щомісячно за кожний календарний день за фактично витрачені в рахунок Кредиту та/або овердрафту кошти, з дня списання суми з карткового рахунку до дня, коли кредит (кредитний ліміт) та/або овердрафт стають простроченим кредитом.
При цьому пунктом 2.1.1.12.6.4 Умов та Правил надання банківських послуг, встановлено, що у разі непогашення суми простроченого кредиту (кредитного ліміту, кредитної лінії), овердрафту або його частини понад 210 днів увесь, кредит (овердрафт) вважається простроченим та нарахування з дати переведення кредиту (овердрафту) у статус прострочених боргових зобов'язань проводяться згідно з п.п. 2.1.1.12.6.1. На залишок простроченої заборгованості позичальник сплачує пеню у розмірі, зазначеному в п. 2.1.1.12.6.1 цих Умов. При цьому винагорода відсотки за користування кредитом не сплачуються.
Відповідно до п. 2.1.1.12.13. у випадку порушення Позичальником строків по сплаті процентів за користування Кредитом, вказаних в Пам'ятці Клієнта/ Довідці про умови кредитування, п.п. 2.1.1.12.2., 2.1.1.12.6, 2.1.1.12.7., 2.1.1.12.6.2., 2.1.1.12.7.4. даних Умов, згідно ст.212, 611, 651 Цивільного кодексу України Сторони погодили на протязі періоду неналежного користування Позичальником зобов'язань по сплаті процентів за користування Кредитом Банк нараховує Позичальнику проценти в розмірі фактично сплачених Позичальником. При цьому Позичальник за весь період неналежного виконання зобов'язань по сплаті процентів за користування Кредитом сплачує Банку неустойку в розмірі, передбаченому п. 2.1.1.12.6.2. та 2.1.1.12.7.4. Умов. Строк сплати неустойки, не пізніше наступного банківського дня з дати неналежного використання Позичальником зобов'язань по сплаті процентів, передбачених Пам'яткою/Довідкою про умови кредитування та Тарифами , п.п. 2.1.1.12.2., 2.1.1.12.6., 2.1.1.12.7., 2.1.1.12.6.2., 2.1.1.12.7.4 Умов та правил.
Як вбачається зі змісту укладеного між сторонами договору, відповідно до п. 2.1.1.12.4 Умов та Правил надання банківських послуг та Довідки про умови кредитування, що є невід'ємною частиною договору, визначено порядок та строки погашення кредиту, шляхом сплати мінімального обов'язкового платежу до 25 числа місяця, наступного за звітним.
З матеріалів справи вбачається, що останній платіж на погашення заборгованості за договором ОСОБА_4 здійснила 03 березня 2015 року готівковими коштами у відділенні Банку, але вже після закінчення строку дії кредитної картки.
Згідно наданого Банком розрахунку станом на 31 грудня 2014 року (закінчення строку кредитування) заборгованість по тілу кредиту становила 3 738,82 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 14-10цс18 виклала правовий висновок, відповідно до якого припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, строк кредитування за кредитним договором від 10 березня 2011 року припинився 31 грудня 2014 року, після чого Банк не в праві був нараховувати проценти за кредитом.
Відповідно до наданого Банком розрахунку, заборгованість по відсоткам станом на 31 грудня 2014 року становила 1 384,22 грн.
За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідачки процентів за користування кредитом за період з 01 січня 2015 року по 31 серпня 2017 року не підлягають задоволенню, оскільки суперечать нормам чинного законодавства та умовам договору, укладеного між сторонами, а вимог щодо стягнення з боржника нарахувань - пені, яка розраховується відповідно до п. 2.1.1.12.6.1, Банком не заявлено.
Також підлягають задоволенню вимоги Банку щодо стягнення штрафу, що нараховується відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов і правил надання банківських послуг, а саме: 500,00 грн. - фіксована частина та 256,15 грн. - процентна складова ((3 738,82 грн. + 1 384,22 грн.) х 5%).
На підставі наведеного, зважаючи на умови укладеного між сторонами Договору та норми чинного законодавства, а також наданого Банком розрахунку заборгованості, який відповідачем не спростовано, з ОСОБА_4 на користь Банку підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 5 879,19 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 3 738,82 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 1 384,22 грн.; штраф (фіксована частина) - 500,00 грн.; штраф (процентна складова) - 256,15 грн.
Посилання відповідачки на неправомірне підвищення Банком розміру процентної ставки за користування кредитними коштами до 43,20 % колегія суддів вважає безпідставним, оскільки таке підвищення відбулося з 01 квітня 2015 року, тобто в період, за який Банк не мав права нараховувати відсотки, про що зазначалося вище.
За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення, яким позовні вимоги Банку слід задовольнити частково.
Відповідно до ст.141 ЦПК України стягненню також підлягають понесені Банком судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 643,20 грн. (а.с.1,141).
Керуючись ст.ст. 367,368,374,376,381-384,390 ЦПК України суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 05 вересня 2018 року скасувати та постановити нове судове рішення:
Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 5 879 грн. 19 коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 3 738 грн.82 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 1 384 грн. 22 коп.; штраф (фіксована частина) - 500 грн. 00 коп.; штраф (процентна складова) - 256 грн. 15 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати в сумі 543 грн.20 коп.
У задоволенні інших позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», відмовити.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і відповідно до підпунктів «а», «б» пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення (постанови) шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції у цивільних справах - Верховного Суду.
Головуючий О.А. Кузнєцова
Судді: І.В.Вейтас
Л.А.Приходько