17 січня 2019 року місто Чернігів
Справа №751/8680/18
Провадження№2-а/751/16/19
в складі: головуючого - судді Маслюк Н.В.
секретаря судового засідання Дасюк Н.В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Чернігівська митниця Державної фіскальної служби
представник позивача - ОСОБА_2
представник відповідача - Золотаринець Валентина Миколаївна
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови у справі про порушення митних правил,
07 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови у справі про порушення митних правил №1204/10200/18 від 27.11.2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України шляхом накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, тобто 107 001,54 грн і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Заявлені вимог мотивує тим, що 27.11.2018 року була винесена постанова по справі про порушення митних правил №1204/10200/18, відповідно до якої його було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 107 001,54 грн. Вважає, що оскаржувана постанова є безпідставною, так як в його діях відсутній склад правопорушення, передбачений ст..485 МК України. Зазначив, що для митного оформлення товару він надав митному органу належні товаросупровідні документи, необхідні як для ідентифікації самого товару. Позивач вважає, що зазначення невірного коду в декларації не пов'язано із умислом декларанта, і є свідченням складності даного випадку класифікації, що виключає будь-яку неправомірну мету декларанта щодо з'явлення невірного коду УКТ ЗЕД в декларації, а також, що в розумінні ст. 485 МК України, невірне декларування коду товару за УКТ ЗЕД не є порушенням митних правил. Також зазначення невірного коду не може бути доказом того, що дії особи були направлені на несплату митних платежів у формі прямого умислу.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили задовольнити з підстав, зазначених у позові та письмових поясненнях (а.с.148-151).
Представник відповідача - Чернігівської митниці ДФС України, в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, з підстав вказаних у відзиві (а.с.52-57). Зазначила, що відповідно митної декларації позивач невірно визначив код товару, а саме: вказав «Канат плетений з нейлону, без покриття, без оболонки, діаметром 40 мм: «FАSТ RОРЕ 27.4m/90ft SOFT EYE», відповідно до УК ТЗЕД - 5607501100, ставка ввізного мита -2%. Однак, під час проведення митного огляду товару «Канат плетений з нейлону, без покриття, без оболонки, діаметром 40 мм» задекларованого кодом товару (графа 33 МД) - 5607501100, виявлено канат плетений з нейлону, без покриття, без оболонки, діаметром 40 мм, але кінці якого оброблені - з одного боку канат має петлю для зчеплення, з іншого - для фіксації канату його оброблено додатковими матеріалами. Канат має визначену довжину та упаковано в індивідуальну упаковку - сумку з ручками, із застібками, в наявності паспорт якості на товар. Відповідно до Рішення про визначення коду товару від 03.08.2018 №КТ-UА102000-0029-2018 визначений опис товару, має код згідно з УКТ ЗЕД - 5609000000, ставка ввізного мита - 5%, отже сума додаткових митних платежів за вказаною митною декларацією складає 35 667,18 грн. Оскільки в діях позивача вбачалися ознаки порушення митних правил, то відносно нього було складено протокол, а в подальшому винесено постанову, відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні ПМП, передбаченого ст. 485 МК України, та на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, тобто 107 001,54 грн. Також додала, що позивач мав можливість правильно визначити код товару за УКТ ЗЕД, однак не скористався правом на здійснення фізичного огляду товарів. Поряд з іншим, зазначає, що у межах спірних правовідносин відсутній складний випадок класифікації товару, а позивач на момент митного оформлення мав достатню кількість документів для здійснення його правильної класифікації.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, наявні та подані докази, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
24 травня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНСПЕЦПРОМ» (м. Чернігів), як покупцем, та компанією Marlow Ropes Ltd (Англія) - продавцем, укладено контракт №24/05-2018-08 купівлі-продажу канату TAS12 27,4 м/90 футів, діаметром 40 мм, у кількості 34 шт (а.с.13-15).
Між Чернігівською філією ТОВ «Фортунат» та «ІНСПЕЦПРОМ» було укладено договір №20/07/1/2018-ЧФ від 20.07.2018 року, який регулює взаємовідносини при здійсненні посередницької діяльності митного брокера (а.с. 10-12).
02.08.2018 року, декларантом підприємства ТОВ «Фортунат» - ОСОБА_1, за договором №20/07/1/2018-ЧФ, до Чернігівської митниці ДФС було подано митну декларацію №UА102150/2018/203351 для здійснення митного оформлення товару: «Канат плетений з нейлону, без покриття, без оболонки, діаметром 40 мм: «FАSТ RОРЕ 27.4m/90ft SOFT EYE» - 34шт. У графі 33 вказаних декларації «код товару» вказано 56075011, у графі 47 «ставка мита» - 2 % (а.с. 8).
На підтвердження митної вартості товару та для митного оформлення позивач надав відповідачу пакет документів, передбачений ст. 53 Митного кодексу України: рахунок-фактуру (інвойс) від 28.06.2018 №SIN070191 (а.с.16), СМR від 19.07.2018 року (а.с.17), сертифікат походження № RА030687 від 28.06.2018 (а.с.18) та експортну декларацію №18GB07Х86323767013 (а.с.19), в яких код товару вказано 56075011.
Згідно акту проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 02.08.2018 року, під час проведення митного огляду вищеказаного товару виявлено, що кінці канату оброблені, з одного боку канат має петлю для зчеплення, а з іншого - для фіксації канату його оброблено додатковими матеріалами. Канат має визначену довжину та упаковано в індивідуальну упаковку - сумку з ручками, із застібками, в наявності паспорт якості на товар (а.с.137).
З метою вирішення складного випадку класифікації, товар № 1 направлено запит № 203351 від 02.08.2018 року до Управління адміністрування митних платежів (а.с.152).
03.08.2018 року отримано Рішення про визначення коду товару №КТ- UA102000-0029-2018, відповідно до якого канат плетений з нейлону «FАSТ RОРЕ 27.4m/90ft SOFT EYE» являє собою виріб визначеної довжини, який з однієї сторони має зв'язану петлю для зчеплення, а з іншої оснащений наконечником з додаткових матеріалів. Кожний канат упаковано в індивідуальну упаковку - сумку з ручками та застібко. У зв'язку з чим змінено код товару згідно з УКТ ЗЕД на 5609000000, до якого застосовується розмір ставки мита на імпорт в Україну товару - 5% (а.с.127 зв).
Таким чином, заявлення позивачем у МД недостовірної інформації по опису товару вплинуло на класифікацію товару згідно з УКТ ЗЕД, тому ставка ввізного мита змінюється з 2% на 5%. Сума додаткових платежів, що підлягає сплаті становить 35 667,18 грн. За вказаним фактом відносно позивача складено протокол про ПМП №1204/10200/18 від 03.08.2018 року за ст. 485 МК України - дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, примірник якого позивач отримав 06.08.2018 року (а.с.124-126).
Як вбачається із письмових пояснень позивача, які є додатком до протоколу від 03.08.2018 року, декларування вантажу було здійснено на основі наданих виробником/відправником товаросупровідних документів із зазначенням назви і коду товару (а.с.27-28).
Постановою заступника начальника Чернігівської митниці ДФС від 27.11.2018 року в справі про порушення митних правил №1204/10200/18 року визнано винним позивача у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді 300% несплаченої суми митних платежів, що складає 107 001 грн 54 коп (а.с.120-122).
Стаття 458 Митного кодексу України визначає, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Диспозиція статті 485 МК України передбачає адміністративну відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплату митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Отже, з об'єктивної сторони склад правопорушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, характеризується наявністю дій, а з суб'єктивної - у формі умислу.
Відповідно до ст. 262 МК України товари, що переміщуються через митний кордон України, декларуються органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення цих товарів.
Згідно з ч.1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Частиною 5 статті 265 МК України передбачено, що декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.
Відповідно до ч.1 ст. 266 МК України декларант зобов'язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу органу доходів і зборів пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.
Частиною 8 ст. 257 МК України визначено перелік відомостей, які вносяться до митної декларації декларантом.
Зокрема, відповідно до п.п. а, г п.5 ч.8 ст. 257 МК України, до декларації декларантом вносяться відомості про найменування, код товару згідно з УКТ ЗЕД.
Відповідно до ч.8 ст. 264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Частиною 5 статті 266 МК України визначено, що особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.
Згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, графа 31 МД повинна містити такі відомості про товар: опис товару відповідно до товаросупровідних документів в обсязі, достатньому для його розпізнання та віднесення до коду згідно з УКТЗЕД.
Позивачем в митній декларації у графі 31 вказаний опис товару, в тому числі згідно із товаросупровідними документами. Отже, позивачем не було надано до митного органу недостовірних документів для визначення коду товару, недостовірної інформації або приховування будь-якої інформації, необхідних для класифікації товару, оскільки при визначенні митницею коду товару були використані товаросупровідні документи, надані позивачем.
Згідно ч. 2 ст. 69 МК України органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
Тому, здійснення такого контрою є прямим обов'язком відповідача, в той час як застосування штрафних санкцій за порушення, пов'язані з неправильною класифікацією товарів, можливе лише при поданні декларантом неправдивих відомостей, підроблених документів чи подання документів не в повному обсязі.
Частиною 6 ст. 69 МК України імперативно встановлено, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.
За змістом ст.485 Митного кодексу України склад вказаного порушення обумовлює наявність в діях декларанта особливої мети, а саме ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, що обумовлює обов'язкове подання неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинене тільки з умисною формою вини.
В даному випадку, сам по собі факт зазначення позивачем невірного коду товару в декларації не може бути доказом того, що його дії були направлені на несплату митних платежів у формі прямого умислу.
Відповідно до правових позицій Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладених в постановах від 06 червня 2018 року по справі №607/1866/17 та № 607/2391/17, для притягнення до відповідальності, згідно зі статтею 485 Митного кодексу України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.
Доводи представника відповідача про те, що мав місце не складний випадок та наявністю лише такої форми запиту спростовується самим запитом митниці № 203351 від 02.08.2018 року, який містить вимогу щодо вирішення складного випадку класифікації, товар № 1 та наявністю графи «інше, товар (інше завдання для перевірки) (а.с.152).
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, доказів того, що позивач заявив неправдиві відомості щодо істотних умов контракту, ваги або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, надав неправдиві дані, необхідні для визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надав з цією метою органу доходів і зборів документи, що містять такі відомості з метою звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, суду відповідачем не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 531 Митного кодексу України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
Згідно ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, суд доходить висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 ознак порушення митних правил, передбачених ст..485 МК України, тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.
На підставі наведеного, керуючись ст. 3, 11, 17, 69-71, 158-163, 171-286 КАС України, ст.ст. 4, 467, 485, 523-527, 529-531 МК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови у справі про порушення митних правил - задовольнити.
Скасувати постанову в справі про порушення митних правил 1204/10200/18 від 27.11.2018 року, винесену заступником начальника Чернігівської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Литвиненко В.В. про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 107 001 грн 54 коп , і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 17.01.2019 року.
Суддя Н. В. Маслюк