Справа № 750/13376/18
Провадження № 2/750/441/19
17 січня 2019 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:
судді Карапута Л.В.,
секретаря Пишенко М.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
треті особи: Приватний нотаріус Дніпропетровсього міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Центральний відділ державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області,
10.12.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" про визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позову вказав, що з жовтня 2018 року почалось відрахування з його заробітної плати. Звернувшись до Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, позивач дізнався про постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 56487651 від 29.05.2018, винесену старшим державним виконавцем відділу, згідно якої розпочалось відрахування. Зазначив, що заборгованість по кредитному договору не була безспірною, а також що строк позовної для вимоги минув.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала та просив задовольнити.
Представник відповідача подав заяву про розгляд справи без його участі. Подав до суду письмовий відзив, у якому вказав, що між банком та позивачем було укладено кредитний договір. У зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань, позивачу було надіслану письмову вимогу на яку останній не відреагував. У зв'язку із цим, банк звернувся до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису.
Третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. в судове засідання не з'явилася, до суду надіслала клопотання про розгляд справи без її участі.
Представник третьої особи Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Фіксування судового засідання технічним записом не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена державним виконавцем на підставі виконавчого напису №8547 від 29.09.2016 приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 27281 грн. 54 коп.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 р. № 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 р. за № 282/20595 (далі - Порядок) встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
За змістом п.п. 3.1, 3.2 глави 16 вказаного Порядку, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29.06.99 № 1172.
Згідно вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року; якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.
Згідно з пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі Перелік), для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Нотаріусу, замість засвідченої виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, відповідачем було пред'явлено приватному нотаріусу розрахунок заборгованості.
Проте вказані документи не є тотожними та не замінюють один одного, що дає підстави суду про те, що наданий відповідачем розрахунок заборгованості, з огляду на вимоги пункту 2 Положення, не є документом, який посвідчує безспірність визначеної суми боргу.
За викладених обставин, у приватного нотаріуса Бондар І.М. не було правових підстав для посвідчення оскаржуваного позивачем виконавчого напису, оскільки надані відповідачем документи не підтверджують безспірність заявленої до стягнення суми боргу, водночас сума заборгованості розрахована поза межами визначеного сторонами Договору строку позовної давності.
Можливість реалізації права на звернення з позовом про оскарження нотаріальної дії або відмову в її вчиненні обмежена загальним строком позовної давності, який визначається у ст. 257 ЦК України та становить 3 роки.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 04.03.2015 р. у справі № 6-27цс15 та Постанові Верховного суду України від 11.03.2015 р. у справі 6-141 цс14.
Таким чином, суд приходить до висновку, що нотаріус при видачі виконавчого напису також не враховував пропуск банком строку позовної давності.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк,у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної, і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Відповідно до норм ст. ст. 11, 525, 629ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржується до суду, право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, права та інтереси якої стосуються такі дії чи акти.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що на час вчинення виконавчого напису не було належним чином встановлено безспірності вимог відповідача до позивача, а отже виконавчий напис не може вважатися таким, що не потребує додаткового доказування, а відтак не підлягає примусовому виконанню, у зв'язку з чим позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Також підлягають стягненню з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 у відшкодування сплаченого судового збору 704 грн. 80 коп.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
позов задовольнити.
Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни від 29.09.2016 року, зареєстрований в реєстрі за № 8547 таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: вул. Грушевського, 1 Д, м. Київ 01001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570) на користь ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) у відшкодування сплаченого судового збору 704 грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Л.В. Карапута