17 січня 2019 року
Київ
справа № 815/63/18
провадження № К/9901/1147/19
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Смоковича М. І., перевіривши касаційну скаргу Державної служби України з питань праці на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці в Одеській області, треті особи: Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Державна служба України з питань праці про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
09 січня 2019 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України в частині необхідності надання документу про сплату судового збору.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Зі скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року позовні вимоги задоволено частково:
стягнуто з Головного управління Держпраці в Одеській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19 жовтня 2015 року по 29 грудня 2017 року в сумі 183249,28 гривень без утримання податків й інших обов'язкових платежів;
стягнуто з Головного управління Держпраці в Одеській області на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000,00 гривень.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року, рішення суду першої інстанції скасовано, а заявлені у 2018 році позовні вимоги задоволено частково:
стягнуто з Головного управління Держпраці в Одеській області на користь ОСОБА_2 заборгованість з виплати заробітної плати за період з 19 жовтня 2015 року по 19 вересня 2016 року в сумі 42422,45 гривні;
стягнуто з Головного управління Держпраці в Одеській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за період з 20 вересня 2016 року по 20 грудня 2018 року в сумі 100733,85 гривні.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка була чинна на час звернення позивача до суду, ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно частиною четвертою статті 6 зазначеного Закону якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 1 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1762,00 гривень.
З урахуванням того, що скаржник ставить питання про перегляд судового рішення апеляційної інстанції, яким позовні вимоги задоволено частково (вимоги майнового характеру на загальну суму 143156,30 гривень),тому ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 2863,13 гривні (200% від 1431,56 (1% від 143156,30 гривень).
Втім, до касаційної скарги додано платіжне доручення від 22 грудня 2018 року № 356 про сплату судового збору в сумі 2510,73 гривень, що вищевикладеному не відповідає.
Разом із цим, суд не бере до уваги додане до касаційної скарги платіжне доручення від 22 грудня 2018 року №357 про сплату судового збору на суму 352,40 гривні, оскільки сплачений він у іншій справі - № 813/844/18.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
Реквізити для сплати судового збору: УК у Печерському районі/Печерський район/22030102; рахунок отримувача: 31219207026007; код ЄДРПОУ: 38004897; код банку отримувача: 899998; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; призначення платежу: «*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)»; символ звітності банку: 207.
Керуючись статтями 3, 169, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Державної служби України з питань праці на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року у справі № 815/63/18 залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута особі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя М. І. Смокович