Постанова
Іменем України
додаткова
10 січня 2019 року
м. Київ
справа № 706/507/16-ц
провадження № 61-23463св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Пророка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, визнання недійсним свідоцтва про право власності,
У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, визнання недійсним свідоцтва про право власності.
Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області
від 28 вересня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1.
Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно
від 31 жовтня 2014 року серії НОМЕР_1, видане на ім'я ОСОБА_3
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 13 грудня 2016 року рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 28 вересня 2016 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 20 червня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.
Рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 28 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 13 грудня 2016 року скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, визнання недійсним свідоцтва про право власності відмовлено.
Стягнутоз ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг у розмірі 1 267,79 гривень.
У жовтні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просив вирішити питання щодо розподілу судового збору за подання касаційної скарги.
В обґрунтування заяви вказував, що при задоволенні його касаційної скарги, судом касаційної інстанції не вирішено питання щодо розподілу судових витрат в повному обсязі, у зв'язку з чим просив ухвалити додаткове рішення з цього питання.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 за подання до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційної скарги на судові рішення сплачено судовий збір у розмірі
661,45 грн, що підтверджується квитанцією від 30 грудня 2016 року
№ 0.0.679992887.1.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 січня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без руху, у зв'язку з тим, що касаційна скарга не оплачена судовим збором у належному розмірі. Запропоновано скаржнику сплатити судовий збір у розмірі 661,44 грн.
У лютому 2017 року на вимогу ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 січня 2017 року
ОСОБА_3 надав квитанцію про доплату судового збору у розмірі
661,45 грн, що підтверджується квитанцією від 07 лютого 2017 року
№ 0.0.701498683.1.
Постановою Верховного Суду від 20 червня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.Рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 28 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 13 грудня 2016 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, визнання недійсним свідоцтва про право власності відмовлено. Стягнутоз ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 606,34 грн та касаційної
скарги- 661,45 грн.
Враховуючи те, що постановою від 20 червня 2018 року суд касаційної інстанції не вирішив питання щодо розподілу судових витрат за подання касаційної скарги в повному обсязі, а саме в частині 661,45 грн судового збору, сплаченого згідно з квитанцією від 07 лютого 2017 року
№ 0.0.701498683.1, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви ОСОБА_3 та ухвалення додаткового рішення.
Керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення до постанови Верховного Суду від 20 червня 2018 року, прийнятої за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_3 на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 28 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 13 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, визнання недійсним свідоцтва про право власності задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 661,45 гривень на відшкодування судового збору, понесеного у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді А. О. Лесько
В. В. Пророк
І. М. Фаловська
С. П. Штелик