16 січня 2019 рокуЛьвів№ 857/2660/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.
за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1,
на ухвалу судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2018 року про повернення позовної заяви (суддя - Могила А.Б., час ухвалення - не вказано, місце ухвалення - м.Івано-Франківськ, дата складання повного тексту - не вказана),
в адміністративній справі №0940/1262/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області, Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, Міністерства внутрішніх справ України,
про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
У липні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів ГУ МВС України в Івано-Франківській області, ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області, МВС України, в якому, з урахуванням уточнення, просив: 1) визнати протиправною бездіяльність ГУ МВС України в Івано-Франківській області, що виразилась у невжитті заходів по працевлаштуванню вивільнюваного з органів міліції позивача при проведенні процедури ліквідації органів міліції, зокрема: - у невжитті заходів щодо розгляду можливості подальшого використання його на службі; - з'ясування наявність наміру позивача проходити службу в національній поліції; - пропозиції позивачу посади, рівнозначної тій, яку він обіймав під час проходження служби в міліції; - видання наказів про призначення за його згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими; 2) визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України в Івано-Франківській області від 06.11.2015 року № 591 о/с в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ у запас за п.64 «г» (через скорочення штатів); 3) зобов'язати МВС України як головного роботодавця вжити заходів, спрямованих на працевлаштування позивача в підпорядкований МВС України центральний орган виконавчої влади - Національну поліцію України, яка є правонаступником територіальних органів внутрішніх справ України; 4) стягнути з УМВС України в Івано-Франківській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 86625,48 грн..
Ухвалою судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 року вказану позовну заяву залишено без руху, відповідно до статей 123, 169 КАС України, у зв'язку з недоліками позовної заяви та у зв'язку з поданням позову після закінчення строків, установлених законом без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, і надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Позивач ОСОБА_1 в уточненому адміністративному позові просив поновити строк для подання позовної заяви.
Ухвалою судді цього ж суду від 10.08.2018 року вказану позовну заяву повернено позивачу, на підставі статей 122, 123, 169 ч.4 п.9 КАС України, у зв'язку поданням позовної заяви після закінчення строків, встановлених законодавством, а вказані в уточненій позовній заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду не є поважними.
З цією ухвалою суду першої інстанції від 10.08.2018 року не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена ухвала суду є незаконною, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що допущені стосовно позивача порушення та бездіяльність відповідачів носять триваючий характер та досі не усунені, а тому вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що відсутні підстави для поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду. Також апелянт вказує на помилковість твердження суду першої інстанції про те, що про порушення своїх прав позивач дізнався ще у 2015 році і тому пропустив строк звернення до адміністративного суду.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену ухвалу суду від 10.08.2018 року, поновити позивачу строк для подання позовної заяви, вирішити питання про направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи та їх представників, які з'явились в засідання суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з врахуванням наступного.
Відповідно до положень статей 2, 5 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Отже, право звернення до суду є невід'ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов'язаних з вирішенням спору по суті.
Разом з тим, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Так, відповідно до ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Статтею 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, наведеними вище правовими нормами встановлено, що суд першої інстанції зобов'язаний з'ясувати в кожному випадку чи адміністративний позов подано у строк, установлений законом, а якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Із змісту адміністративного позову та матеріалів справи видно, що позивач оспорює рішення, дії та бездіяльність відповідачів у правовідносинах щодо проходження публічної служби, зокрема щодо звільнення зі служби з органів міліції та прийняття на службу в органи національної поліції, в період листопада 2015 року.
Про оскаржені рішення, дії та бездіяльність відповідачів було відомо позивачу одразу в момент їх вчинення (прийняття), та з врахуванням оскарженого наказу УМВС України в Івано-Франківській області №591 о/с від 06.11.2015 року щодо звільнення позивача з органів внутрішніх справ.
При цьому, позовні вимоги про зобов'язання до вчинення дій та про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, являються похідними від вимог щодо оскарження рішень, дій і бездіяльності відповідачів та пов'язані із цими ж самими правовідносинами щодо проходження публічної служби.
Колегія суддів також зазначає, що являються безпідставними покликання апелянта на триваючий характер бездіяльності відповідачів щодо працевлаштування позивача, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів чи обґрунтувань того, що після звільнення позивача з органів внутрішніх справ у листопаді 2015 року до часу подачі цього адміністративного позову до суду між цим же позивачем існували правовідносини із вказаними відповідачами щодо працевлаштування в органи міліції чи національної поліції.
Як уже було вказано судом вище, частиною 5 статті ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Тобто, вказаний місячний строк звернення до адміністративного суду застосовується до усіх позовних вимог, які зумовлені правовідносинами щодо проходження (прийняття, звільнення) публічної служби.
Матеріалами адміністративної справи підтверджується, що даний адміністративний позов подано до суду 19.07.2018 року (а.с.5).
Тобто, адміністративний позов подано після закінчення встановленого законом строку.
Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ст.161 ч.6 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Статтею 123 КАС України також передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною 4 статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, зокрема, у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 цього Кодексу (пункт 9).
Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частини 6, 8 статті 169 КАС України).
Таким чином, суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано виніс ухвалу від 23.07.2018 року про залишення позовної заяви без руху в зв'язку із поданням позову після закінчення строків, установлених законом без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, а також ухвалу від 10.08.2018 року про повернення позовної заяви у зв'язку із неповажністю підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржена ухвала суду винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 243 ч.3, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2018 року про повернення позовної заяви в адміністративній справі №0940/1262/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області, Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, Міністерства внутрішніх справ України, про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи чи в порядку письмового провадження - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: В. В. Гуляк
судді: Н. В. Ільчишин
Р. Й. Коваль
Повний текст постанови складено 17.01.2019 року