17 січня 2019 року Львів№ 857/2570/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Багрія В. М.,
суддів Мікули О. І., Старунського Д. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року (рішення ухвалено у м. Рівне судом у складі головуючого судді Дорошенко Н. О., повний текст рішення виготовлений 17 вересня 2018 року) у справі № 1740/1844/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Позивачка просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0169186-5002-1709 від 05.04.2018, яким їй визначено суму податкового зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб за 2018 рік на суму 25000 грн.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року позивачці в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції оскаржила ОСОБА_1, подавши на нього апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх обставин, що призвело до неправильного вирішення справи. Суд першої інстанції не врахував, що належний позивачці транспортний засіб не є об'єктом оподаткування транспортним податком в 2018 році, тому податкове повідомлення-рішення відповідача № 0169186-5002-1709 від 05.04.2018 є протиправним. Зокрема, подані відповідачем письмові докази суд безпідставно взяв до уваги, не звернувши уваги на їх невідповідність вимогам законодавства щодо національного стандарту документації в частині засвідчення кожного аркушу документа.
Апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Оскільки усі учасники справи в судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, вважаючи, що таку може бути вирішено на підставі наявних в ній доказів.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення відповідача № 0169186-5002-1709 від 05.04.2018, оскільки автомобіль позивачки є об'єктом оподаткування транспортним податком в 2018 році.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції та, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, враховує таке.
У справі встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки Land Rover, модель Range Rover Sport, тип загальний легковий, об'єм двигуна 2993 куб. см, 2015 року випуску, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу Серії НОМЕР_1.
05.04.2018 Головним управлінням ДФС у Рівненській області відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення № 0169186-5002-1709, яким позивачці визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2018 рік в сумі 25000 грн.
На вищевказане податкове повідомлення-рішення від 05.04.2018 позивачка подала скаргу до Державної фіскальної служби України.
За результатами розгляду скарги, Державна фіскальна служба України прийняла рішення № 9091/Р/99-9911-02-01-14 від 23.06.2018, яким залишила без змін податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 05.04.2018 № 0169186-5002-1709 про визначення суми транспортного податку за 2018 рік, а скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування
Згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
Пунктом 13 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. № 66 (далі - Методика № 66) визначено, що Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об'єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.
Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального (пункт 14 Методики № 66).
Отже, обов'язок визначати та нараховувати суму транспортного податку законодавством покладений на контролюючий орган на підставі переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального, розміщеному на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що у 2018 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня складає 3 723 грн.
Тому власники транспортних засобів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 1 396 125 грн, у 2018 році є платниками транспортного податку.
У справі встановлено, що згідно з Переліком легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2018 (звітного) року, розміщеному Мінекономрозвитку на своєму офіційному веб-сайті, автомобіль марки Land Rover, модель Rover Sport, 2015 року випуску, об'єм циліндрів двигуна 2993 см. куб. у 2018 році є об'єктом оподаткування відповідно до норм ПК України.
Отже, належний ОСОБА_1 автомобіль Land Rover, модель Range Rover Sport, 01.01.2015 року випуску, об'єм циліндрів двигуна 2993 см. куб., у 2018 році є об'єктом оподаткування транспортним податком.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що податкове повідомлення-рішення прийнято Головним управлінням ДФС у Рівненській області № 0169186-5002-1709 від 05.04.2018 обґрунтовано, а тому скасуванню не підлягає.
Посилання ОСОБА_1 на неналежність доказів, поданих відповідачем, є безпідставними, оскільки право власності на автомобіль Land Rover, модель Range Rover Sport, 01.01.2015 року випуску, об'єм циліндрів двигуна 2993 см. куб. позивачкою не оспорюється.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з врахуванням усіх обставин, що мають значення для вирішення справи, тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги щодо неналежності поданих відповідачем документів (електронних копій) спростовуються доказами в справі, тому висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 1740/1844/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. М. Багрій
судді О. І. Мікула
Д. М. Старунський