17 січня 2019 рокуЛьвів№ 857/2793/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Кухтея Р.В.
суддів: Носа С.П., Шевчук С.М.
з участю секретаря судового засідання: Олійник А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_1 та заяву ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Кухтея Р.В., суддів Шевчук С.М., Носа С.П. при розгляді апеляційної скарги Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на рішення Сихівського районного суду від 10 вересня 2018 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 та третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3) про визнання протиправними та скасування припису, постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Апеляційний розгляд справи призначено у судовому засіданні на 14 год 30 хв 17.01.2019, про що судом повідомлено учасників справи.
26.12.2018 ОСОБА_2 та 27.12.2018 ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції було подано заяви про відвід суддів Кухтея Р.В, Шевчук С.М., Носа С.П., визначених для розгляду справи, з підстави, передбаченої п.4 ч.1 ст.36 КАС України.
Заяви про відвід суддів обґрунтовані тим, що 19.12.2018 під час судового засідання були порушенні їхні процесуальні права, надано перевагу стороні апелянта, що викликає обґрунтований сумнів у неупередженості та об'єктивності вищезазначених суддів.
Позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 заяви про відвід суддів підтримали.
Представник Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Львова та третя особа ОСОБА_3 заперечували проти задоволення заяв, у зв'язку із відсутністю наявних підстав для відводу складу суду по справі.
Згідно ч.3 та ч.4 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до положень ч.3 ст.39 КАС України відвід (самовідвід), зокрема, повинен бути обґрунтованим.
Дослідивши заявлені підстави для відводу, суд апеляційної інстанції вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.39 КАС України за наявності підстав, які визначені ст.ст.36-38 КАС України, учасниками справи може бути заявлений відвід судді, або суддям, які беруть участь у колегіальному розгляді справи.
Відповідно до ч.1 ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи, в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
В даному випадку, колегія суддів зазначає, що наведені позивачем в обґрунтування заяви про відвід обставини, не підпадають під визначені ст. 36 КАС України підстави.
Так, за ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Разом з тим, колегія суддів бере до уваги те, що відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
У світлі прецедентної практики Європейського Суду з прав людини об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям, зокрема, коли забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається, суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості (див.: Hauschildt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48).
На неупередженість судді як однієї з важливих ознак правосуддя акцентується увага й у п.3 Європейського статуту судді: «Суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь-ким як неупереджений».
Приписами пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2016 (Схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23) визначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Відвід судді від участі в розгляді справи повинен мати місце також в тому випадку, коли у спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Аналіз наведених правових норм та норм КАС України дає підстави для висновку, що підставою для відводу не обов'язково має бути доведений факт необ'єктивності чи заінтересованості судді. Згідно з зазначеними нормами, унеможливлюється участь судді у розгляді справи за наявності в учасника судового розгляду будь-яких сумнівів щодо його неупередженості.
Тому, на думку колегії суддів, якщо в учасника процесу, особа судді викликає не сприйняття, неспокій, невпевненість у неупередженості, такий учасник процесу має право на відвід судді.
Колегія суддів також враховує, що поведінка та висловлювання позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_2, створили певну атмосферу недовіри до складу суду, що не сприятиме належному проведенню судового засідання в подальшому та встановленню об'єктивних обставин по справі.
Крім того, реалізація принципу верховенства права, визначеного ст. 6 КАС України є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.
Згідно ч.3 ст.39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Вирішуючи питання про відвід, суд враховує, що мотиви, з яких позивач подав заяву щодо можливої упередженості судді ґрунтуються на припущеннях і не підтверджуються жодним доказом.
В даному випадку приймається до уваги право учасників процесу на справедливий суд, що закріплений в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а незадоволення заяви про відвід в даній справі може бути сприйняте стороною як порушення їх права на справедливий суд.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що наведені заявниками обставини не свідчать про необ'єктивність чи заінтересованість суддів Кухтея Р.В., Шевчук С.М., Носа С.П. при розгляді даної справи.
Разом з тим, враховуючи численні скарги позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_2 щодо порушень процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що з метою забезпечення виключення сумнівів у об'єктивному критерії неупередженості складу суду, а також відновлення довіри, яка в демократичному суспільстві повинна бути у громадськості до суду, слід задовольнити заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відвід цього складу суду.
Згідно ч.2 ст.41 КАС України у разі задоволення відводу (самовідводу) одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 36, 40, 310, 321, 325, 328 КАС України, суд,
Заяву ОСОБА_1 та заяву ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Кухтея Р.В., суддів Шевчук С.М., Носа С.П. по справі №464/7343/17 (№857/2793/18) - задовольнити.
Адміністративну справу №464/7343/17 (№857/2793/18) передати для повторного автоматичного розподілу в порядку ст. 31 КАС України.
Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді С. П. Нос
С. М. Шевчук