17 січня 2019 рокуЛьвів№ 857/98/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Курильця А.Р.,
за участю секретаря судового засідання Чопко Ю.Т.,
розглянувши у судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 листопада 2018 року у справі № 569/16887/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону УПП у Волинській області старшого лейтенанта поліції Сень В.М. (рішення ухвалено в м. Рівне, головуючий суддя Гордійчук І.О.) про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 11.09.2018 звернулася в суд із адміністративним позовом до інспектора роти №2 батальйону УПП у Волинській області старшого лейтенанта поліції Сень В.М., в якому просила визнати протиправними дії відповідача та скасувати постанову серії ВР №039789 від 04.09.2018 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором роти №2 батальйону УПП у Волинській області старшим лейтенантом поліції Сень В.М та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову зазначає, що нею перевірялася справність транспортного засобу, бампер був на місці, те що на час складання постанови інспектором був відсутній бампер, могло статися по причині незадовільного стану дорожнього покриття та вибоїн на дорозі.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20 листопада 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що при виїзді з дому позивач перевірила справність транспортного засобу і в автомобілі було все справне, зокрема, бампер був на місці. Апелянт вважає, що висновки суду першої інстанції, викладені в оскарженому рішенні, не відповідають обставинам справи та є помилковими.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
В силу приписів ст. 230 КАС України секретарем забезпечено ведення протоколу судового засідання.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши підстави для апеляційного перегляду відповідно до доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 04.09.2018 інспектором роти №2 батальйону УПП у Волинській області старшим лейтенантом поліції Сень В.М. винесено постанову серії ВР №039789 від 04.09.2018, якою на позивача ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.
З даної постанови видно, що позивач ОСОБА_1 04 вересня 2018 року керувала транспортним засобом «Mercedes-Benz Sprinter» д.н.з НОМЕР_1, в якому був відсутній передбачений конструкцією автомобіля бампер, чим порушила вимоги п. 31.4.7 «е» ПДР.
Вважаючи оскаржувану постанову незаконною та винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права позивач звернулася до суду із даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем належними та допустимими доказами, зокрема відеозаписом події, доведений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Відтак, інспектор вірно визначив у діях позивача порушення ПДР та правомірно наклав адміністративне стягнення за ст. 121 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Відповідно до ч. 5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно з пунктом 2.3 «а» та «б» ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до пункту 31.1 ПДР України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Згідно з п.31.4.7 «е» ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.
Як встановлено частиною 1 статті 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
До матеріалів справи додано диск з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, а саме фіксація події адміністративного правопорушення, який в розумінні ст. 251 КУпАП є належним доказом по справі (а.с 15).
Згідно цього відеозапису чітко видно, що на транспортному засобі «Mercedes-Benz Sprinter» д.н.з НОМЕР_1 відсутній бампер і керування транспортним засобом у його відсутності позивач не заперечувала.
Враховуючи те, що обставини, вказані в постанові про адміністративне правопорушення мали місце, а відповідач діяв в межах повноважень, у спосіб та на підставі, що передбачені законом, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ВР №039789 від 04.09.2018, не має.
Колегія суддів звертає увагу на те, що належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121, останній не надав, а судом таких обставин не встановлено.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 229, 243, 272, 286, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 листопада 2018 року у справі № 569/16887/18 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя Д. М. Старунський
судді В. М. Багрій
А. Р. Курилець