16 січня 2019 рокуЛьвів№ 857/2656/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.
за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року про закриття провадження (суддя - Микуляк П.П., час ухвалення - 16:33, місце ухвалення - м.Ужгород, дата складання повного тексту - 01.10.2018 року),
в адміністративній справі №0740/753/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Мукачівського управління Державної казначейської служби України Закарпатської області, Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, Державної казначейської служби України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Головне управління ДФС у Закарпатській області,
про стягнення коштів,
встановив:
У липні 2018 року позивач ФОП ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Мукачівської ОДПІ ГУ ДФС України у Закарпатській області, в якому просив стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 359917,25 грн..
Провадження у справі за цим адміністративним позовом відкрито ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 року.
Ухвалою цього ж суду від 16.08.2018 року замінено неналежного відповідача Мукачівську ОДПІ ГУ ДФС України у Закарпатській області на належного - Мукачівське управління ДКС України Закарпатської області, також залучено до участі у справі ГУ ДКС України у Закарпатській області та ДКС України в якості співвідповідачів, також залучено до участі у справі ГУ ДФС у Закарпатській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.
Відповідачі і третя особа по справі в суді першої інстанції позову не визнали, просили відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Також третьою особою ГУ ДФС у Закарпатській області подано суду першої інстанції клопотання про закриття провадження у справі, на підставі п.4 ч.1 ст.238 КАС України, оскільки є такою, що набрала законної сили постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.12.2015 року в справі №807/2303/15 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.09.2018 року клопотання третьої особи ГУ ДФС у Закарпатській області про закриття провадження у справі - задоволено. Провадження в адміністративній справі за позовною заявою ФОП ОСОБА_1 до Мукачівського управління ДКС України Закарпатської області, ГУ ДКС України у Закарпатській області, ДКС України про стягнення коштів - закрито.
З цією ухвалою суду першої інстанції від 25.09.2018 року не погодився позивач ФОП ОСОБА_1 та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена ухвала суду винесена з порушенням норм процесуального права, з невідповідністю висновків суду обставинам справи, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі №0740/753/18 на підставі ст.238 ч.1 п.4 КАС України, у зв'язку з наявністю постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.12.2015 року в справі №807/2303/15, яка набрала законної сили. Зокрема, зазначає апелянт, що в період розгляду справ №807/2303/15 та №0740/753/18 діяло різне законодавство щодо порядку бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У справах № 807/2303/15 та №0740/753/18 є різні підстави позовних вимог, відповідно обрані різні способи захисту права та вказані різні суми, що свідчить про різні предмети справ. Крім того, у справах №807/2303/15 та №0740/753/18 позовні вимоги заявлені тим самим позивачем до різних відповідачів. Таким чином, вважає апелянт, неможливим застосування у справі №0740/753/18 норми ст.238 ч.1 п.4 КАС України.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену ухвалу суду від 25.09.2018 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідачі Мукачівське управління ДКС України Закарпатської області, ГУ ДКС України у Закарпатській області, ДКС України і третя особа ГУ ДФС у Закарпатській області подали суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу, в яких просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду від 25.09.2018 року залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи та їх представників, які з'явились в засідання суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід задоволити, з врахуванням наступного.
Відповідно до положень статей 2, 5 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Із аналізу наведених норм КАС слідує, що право на судовий захист має особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить, і чи це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
Пунктом 4 частини 1 статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Тобто, для закриття провадження у справі на підставі вказаної норми необхідним є встановлення факту набрання законної сили, постановою чи ухвалою суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Із змісту розглядуваного адміністративного позову видно, що відповідачами по розглядуваній справі є Мукачівське управління ДКС України Закарпатської області, ГУ ДКС України у Закарпатській області та ДКС України. Позивач ФОП ОСОБА_1 просить стягнути з Державного бюджету України 359917,25 грн., в тому числі 193858 грн. суми бюджетного відшкодування за липень 2011 року та 166059,25 грн. пені нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість. Підставою позову позивач визначає обставину наявності в Тимчасовому реєстрі заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість заяви ФОП ОСОБА_1 про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за декларацією за липень 2011 року в сумі 193858 грн., що однак не призводить до повернення вказаної суми позивачу.
Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі оскарженою ухвалою від 25.09.2018 року виходив з того, що постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.12.2015 року у справі № 807/2303/15, яка набрала законної сили 16.03.2016 року відповідно до ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду, постановлена у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Цією постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.12.2015 року було зобов'язано Мукачівську ОДПІ надати до ГУ ДКС України у Закарпатській області висновок про бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 328085 грн., в задоволенні позовних вимог про стягнення бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 328085 грн., в тому числі 193858 грн. за липень 2011 року - відмовлено.
Однак, суд апеляційної інстанції вважає помилковим такий висновок суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі №0740/753/18 на підставі п.4 ч.1 ст.238 КАС України.
Так, із змісту постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.12.2015 року в справі № 807/2303/15 та матеріалів справи видно, що відповідачами у тій справі №807/2303/15 були ГУ ДКС України у Закарпатській області, Мукачівська ОДПІ ГУДФС у Закарпатській області. Предметом того позову було стягнення бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 328085 грн., у т.ч. 193858 грн. за липень 2011 року. Підставою того позову було ненадання органом ДФС відповідному органу ДКС висновку щодо суми бюджетного відшкодування з ПДВ на користь ФОП ОСОБА_1.
Однак, як уже було вказано судом вище, у розглядуваній адміністративній справі №0740/753/18 відповідачами є Мукачівське управління ДКС України Закарпатської області, Головне управління ДКС України у Закарпатській області та ДКС України. Предметом позову у цій справі є стягнення 359917,25 грн., в тому числі 193858 грн. суми бюджетного відшкодування за липень 2011 року та 166059,25 грн. пені нарахованої на заборгованість бюджету. Підставою позову позивач визначає обставину наявності в Тимчасовому реєстрі заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість заяви ФОП ОСОБА_1 про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за декларацією за липень 2011 року в сумі 193858 грн., що однак не призводить до повернення вказаної суми позивачу.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що у справі № 807/2303/15 та у розглядуваній справі №0740/753/18 позивачем обрано різні способи захисту порушеного права, зважаючи на законодавство чинне на момент виникнення спірних правовідносин. Ці обидві адміністративні справи не є судовими спорами між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
За таких обставин, підстав для закриття провадження в адміністративній справі в порядку п.4 ч.1 ст.238 КАС України в суду першої інстанції не було.
Тому, ухвала суду першої інстанції від 25.09.2018 року, відповідно до ст.320 КАС України, підлягає скасуванню, як така, що винесена із невідповідністю висновків суду обставинам справи, і перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Керуючись ст.ст. 243 ч.3, 308, 310, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задоволити.
Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року про закриття провадження в адміністративній справі №0704/753/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Мукачівського управління Державної казначейської служби України Закарпатської області, Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, Державної казначейської служби України про стягнення коштів - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.В. Гуляк
Судді: Н.В. Ільчишин
Р.Й. Коваль
Повний текст постанови складено 17.01.2019 року