17 січня 2019 року м. Житомир справа № 240/5869/18
категорія 12.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення, -
встановив:
12.12.2018 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , у якому він просить:
- визнати протиправним дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) січень 2014 року за період з 01.01.2016 по день виключення зі списків особового складу (29.09.2017).
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на день звільнення ним не було отримано у повному обсязі кошти, на які він мав право під час проходження військової служби, а саме: індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по день виключення зі списків особового складу (звільнення), у зв'язку з чим він звертався до відповідача з приводу врегулювання питання виплати індексації грошового забезпечення, проте отримав відмову з посиланням на те, що індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась, а тому позивач за захистом своїх прав звернувся до суду.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
03.01.2019 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 02.01.2019 вих.№1 (а.с. 22-27). В обґрунтування заперечень останній зазначив, що у 2016 році відбулося збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, у зв'язку з цим, на виконання вимог телеграми Міністра оборони України від 31.12.2015 №248/3/9/1/1150 щодо збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, Департаментом фінансів Міністерства оборони України були доведені до військових частин (установ, організацій) роз'яснення від 04.01.2016 №248/3/9/1/2 згідно з яких, у зв'язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (із змінами, згідно яких індексацію грошового забезпечення військовослужбовців слід не нараховувати до окремого роз'яснення).
Таким чином, індексація грошового забезпечення не може вважатися тією складовою грошового забезпечення, у розумінні ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», так як вона не є постійною та сталою величиною, яка не змінюється, має несистематичний характер, оскільки індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється у розмірі 103 відсотка, що виключає можливість включення її до складу грошового забезпечення, яким забезпечується військовослужбовець, звільнений з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини.
Відповідач вважає, що у даному випадку відсутні підстави для визнання дій Військової частини НОМЕР_1 по невиплаті індексації грошового забезпечення протиправними, оскільки Військова частина НОМЕР_1 , відповідно до інструкції №260 виконувало роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 №248/3/9/1/2, в якому було зазначено про ненарахування індексації грошового забезпечення.
Також, відповідно до роз'яснень Міністерства соціальної політики України від 04.07.2017 №220/5140 та від 08.08.2017 №78/0/66-17 визначено, що згідно з п.6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078), виплата сум індексації здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню. Проведення індексації грошових доходів населення, у тому числі грошового забезпечення, здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік. При цьому Порядок не передбачає механізм нарахування та виплати індексації за попередні періоди.
Розпорядженням директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 №248/3/9/1/2 визначено, що у зв'язку із внесенням змін до Порядку №1078, індексацію грошового забезпечення не нараховувати до окремого роз'яснення.
Крім того, відповідач зазначає, що у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016 року - лютому 2018 року у Міністерстві оборони України не було.
Згідно з ч.4 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Згідно з положеннями ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню із таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 (далі - В/ч НОМЕР_1 ).
Наказом командира НОМЕР_1 від 25.09.2017 №49-РС позивач був звільнений з військової служби у запас у зв'язку із закінченням строку контракту.
Наказом командира В/ч НОМЕР_1 від 29.09.2017 №195 виключений зі списків особового складу з 29.09.2017 (а.с. 16-19).
Проте, на день виключення зі списків особового складу В/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 не отримав у повному обсязі кошти, на які мав право за час проходження військової служби у В/ч НОМЕР_1 , а саме: індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 29.09.2017 (день виключення зі списків особового складу В/ч НОМЕР_1 ).
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до командира В/ч НОМЕР_1 із заявою про нарахування та виплату індексації за вказаний період.
Відповідач листом від 20.11.2018 №6460 відмовив ОСОБА_1 у виплаті індексації з посиланням на роз'яснення директора Департаменту фінансів МОУ №248/3/9/1/2 від 04.01.2016, у якому зазначено про те, що індексацію грошового забезпечення не нараховувати до окремого роз'яснення та телеграму Департаменту Фінансів Міністерства оборони України від 16.07.2017 №248/3/9/1/940 та роз'яснення Міністерства соціальної політики України від 04.07.2017 №220/5140, у яких зазначено, що виплата сум індексації грошового забезпечення має здійснюватись у межах фінансових ресурсів бюджету на відповідний рік, передбачений на ці цілі. Враховуючи вищезазначені керівні документи військовослужбовцям Військової частини НОМЕР_1 індексація грошового забезпечення за 2016-2017 рік не нараховувалась (а.с. 14).
Позивач, вважаючи дії відповідача щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 29.09.2017 протиправними, та такими, що суперечать вимогам законів України та порушують його конституційні права, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та перевіряючи дії відповідача на відповідність ч.2 ст.2 КАС України та наявність права у позивача на проведення індексації його доходів, суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу другого ч.4 ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон України №2011-XII) встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Частинами 2, 3 статті 9 Закону України №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця та підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Преамбулою Закону України від 03.07.1991 №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон України №1282-XII) встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Приписами статті 1 Закону України №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відтак, як видно з довідки про доходи №6459 від 20.11.2018, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 позивачу не було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року до вересня 2017 року, з встановленням базового місяця - січень 2014 року (а.с. 15).
При цьому, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, що за період з 01.01.2016 до 29.09.2017 індексація грошового забезпечення позивачу не була нарахована та відповідно не виплачена.
Частиною 1 статті 2 Закону України №1282-XII, який визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України, передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (стаття 9 Закону України №1282-XII).
Положеннями ст.18 Закону України від 05.10.2000 №2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок №1078, з наступними змінами та доповненнями.
Пунктом 6 Порядку №1078 визначено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме:
1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів;
2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету;
3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів;
4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;
5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються;
6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів;
7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.
У разі, коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
Положеннями статті 4 Закону України №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Статтею 6 Закону України №1282-XII передбачено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу восьмого п.4 Порядку №1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Відповідно до п.5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Крім того на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
Проте, як вже зазначалося, позивачу за період з 01.01.2016 до 29.09.2017 Військовою частиною НОМЕР_1 не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, що свідчить не про протиправність дій відповідача, а про протиправну бездіяльність, оскільки будь-які дії стосовно вказаних виплат, відповідачем не вчинялися.
Щодо посилань відповідача на роз'яснення Департаменту фінансів МОУ №248/3/9/1/2 від 04.01.2016, телеграму Департаменту Фінансів Міністерства оборони України від 16.07.2017 №248/3/9/1/940 та роз'яснення Міністерства соціальної політики України від 04.07.2017 №220/5140, то суд вважає ці доводи безпідставними, оскільки вказані документи не є нормативно-правовими актами, Військова частина НОМЕР_1 повинна була діяти відповідно до закону, який має вищу юридичну силу.
Щодо посилання представника відповідача на відсутність фінансових ресурсів для виплати у період з 01.01.2016 до 29.09.2017 індексації, то суд зазначає таке.
Положеннями статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Кечко проти України" зауважував, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
З огляду на вищевикладене, складна фінансово-економічна ситуація в державі жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі.
Проте, як вже зазначалося, позивачу за оскаржуваний період не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, що свідчить про протиправну бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , оскільки будь-які дії стосовно вказаних виплат, нею не вчинялися.
Отже, порушене право ОСОБА_1 підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 29.09.2017 (день виключення зі списків особового складу).
Разом з тим, оскільки індексація грошового забезпечення не була проведена у встановлений Законом України №1282-XII строк, що є порушенням права позивача, тому суд вважає за необхідне зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за вказаний період.
Частинами першою та другою ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями ст.90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, відповідачем у порушення ч.2 ст.77 КАС України не доведено, а позивачем та наявними у матеріалах справи доказами спростовано правомірність бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, а тому його позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення на підставі ст.382 КАС України суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.
Поряд з цим суд враховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.
Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, а тому відмовляє у встановленні судового контролю за виконанням постанови в даній справі.
Зважаючи на відсутність судових витрат у цій адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 250, 255, 258, 261-263, 382 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по день виключення зі списків особового складу (29.09.2017) з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) січень 2014 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено: 17 січня 2019 року.
Суддя О.В. Єфіменко