Справа № 212/6608/18
2/212/511/19
14 січня 2019 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Ваврушак Н.М., за участі секретаря судового засідання Мариненко І.О., позивача ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, у зв'язку з ушкодженням здоров'я на виробництві, -
03 вересня 2018 року ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат ОСОБА_2, звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» моральної шкоди завданої внаслідок нещасного випадку на виробництві під час виконання трудових обов'язків у розмірі 190 365,00 гривень.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 22.07.2008 по 11.05.2017 року він працював на підприємстві відповідача водієм автотранспортних засобів автоколони №3 автобази. 07 грудня 2016 року, під час виконання трудових обов'язків із ним стався нещасний внаслідок якого він отримав травми у вигляді закритого зламу середньої третини великогомілкової кістки і верхньої третини малогомілкової кістки лівої гомілки зі зміщенням уламків. Внаслідок нещасного випадку йому завдано моральну шкоду, яка полягає фізичних стражданнях, зміні його особистого життя, через звільнення з підприємства за станом здоров'я, який перешкоджає продовженню роботи.
Не погодившись із позовом відповідач подав до суду відзив в якому зазначив, що всі вимоги щодо створення на робочому місці позивача ОСОБА_1 умов праці відповідно до нормативно-правових актів були виконані відповідачем та для останнього створені належні умови праці. Зазначив, що причиною настання нещасного випадку є особиста необережність ОСОБА_1, саме позивач допустив порушення вимог законодавства про охорону праці, тому останнім не доведено протиправності діяння відповідача. Крім того зазначив, що позивачем не доведено розміру моральної шкоди.
Ухвалою суду від 05 вересня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено її розгляд.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в позові відмовити, посилаючись на письмовий відзив.
Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленим наступне.
Позивач ОСОБА_1 з 22.07.2008 року по 11.05.2017 року, часу звільнення у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, який перешкоджає продовженню даної роботи, перебував у трудових відносинах з Публічним акціонерним товариством «Криворізький залізорудний комбінат», що підтверджується копією трудової книжки останнього, та не заперечувалось сторонами під час розгляду справи. (а.с.12-18).
Згідно акту проведення розслідування нещасного випадку, що стався 07 грудня 2016 року о 12 годині 50 хвилин на Публічному акціонерному товаристві «Криворізький залізорудний комбінат» з ОСОБА_1, затвердженого 09.12.2016 року директором з охорони праці Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» вказано, що нещасний випадок з водієм автотранспортних засобів автоколони №3 ОСОБА_1, визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, складається акт за формою Н-1. Особою дії або бездіяльність якої призвели до настання нещасного випадку є: ОСОБА_1, який не подбав про особисту безпеку під час виконання робіт, чим порушив п.1.8 «Інструкції з охорони праці №20-14 для водія автотранспортних засобів». (а.с. 9-10)
Відповідно до акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, на підприємстві Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», форми Н-1 за №36-14, затвердженого 09.12.2016 року директором з охорони праці Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» вказано, що 07 грудня 2016 року близько 12.50 годин під час відкручування гайки кріплення колеса назадньому мосту праворуч, за допомогою балонного ключа та воротка, ОСОБА_1 не втримав рівновагу, підвернув ногу та впав. В подальшому автомобілем швидкої допомоги автобази ОСОБА_1 був доставлений до травмпункту КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня №8» Дніпропетровської обласної ради» для встановлення діагнозу та подальшого лікування. Видом події зазначено падіння потерпілого. Основною причиною настання нещасного випадку є психофізіологічна: особиста необережність потерпілого, супутні відсутні. Діагноз згідно з листком непрацездатності: закритий злам середньої третини великогомілкової кістки і верхньої третини малогомілкової кістки лівої гомілки зі зміщенням уламків. ОСОБА_1 не знаходився у стані алкогольного сп'яніння. Особою, яка допустила порушення вимог законодавства про охорону праці є ОСОБА_1, який не подбав про особисту безпеку під час виконання робіт, чим порушив п.1.8 «Інструкції з охорони праці №20-14 для водія автотранспортних засобів». (а.с.7-8)
Згідно виписки з акту огляду МСЕК, серії 12 ААА №018839 від 29.03.2017 року, ОСОБА_1 при первинному огляді встановлено 65% втрати професійної працездатності, друга група інвалідності у зв'язку із трудовим каліцтвом з 27.03.2017 по 01.04.2018 року, з переоглядом 01.03.2018 року. Визначена потреба у медикаментозному лікуванні, ВМП, медикаментозне лікування, медична реабілітація в умовах реабілітаційних відділень. (а.с.5).
Відповідно довідки до про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, серії 12 ААА №997180 від 01.03.2019 року ОСОБА_1 при повторному огляді встановлено 30% втрати професійної працездатності, третя група інвалідності у зв'язку із трудовим каліцтвом з 01.04.2018 року по 01.04.2019 року, з переоглядом 01.03.2019 року. Визначена потреба у медикаментозному лікуванні, ВМП, санаторно-курортне лікування. (а.с.6).
Згідно виписного епікризу з медичної картки стаціонарного хворого за №1531/331 ОСОБА_1 з 21.04.2017 року по 17.05.2017 року перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні КЗ «Криворізька міська лікарня №3»ДОР» у зв'язку із наслідками виробничої травми. (а.с.19)
Згідно ст.ст.15, 16 ЦК кожна особа має право на захист свого порушеного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду по захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
У відповідності зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Згідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання складається, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв'язку з ушкодженням здоров'я.
Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008 року, положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону № 717-V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону № 1105-XIV. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.
За таких обставин, відповідальність за шкоду, завдану позивачу, покладено саме на роботодавців.
За п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із відповідними змінами), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Наведені вище докази свідчать про те, що ушкодження здоров'я, заподіяне позивачеві під час виконання ним трудових обов'язків, заподіює йому моральні й фізичні страждання, які обмежують його можливість вести звичний спосіб життя, тягнуть за собою не відновлення здоров'я, відчуття болю.
Зазначені обставини наступили у ОСОБА_1 у зв'язку із нещасним випадком на виробництві під час виконання ним трудових обов'язків, яке призвело до встановлення стійкої втрати професійної працездатності, що було встановлено судом, тому суд приходить до висновку про те, що позивачеві заподіяна моральна шкода.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» є винним підприємством у трудовому каліцтві позивача, яке виникло внаслідок нещасному випадку, який стався із ОСОБА_1 під час виконанням ним трудових обов'язків та повинно нести відповідальність за спричинену моральну шкоду.
Вирішуючи питання про розмір відшкодування позивачеві моральної шкоди, суд враховує наявність у ОСОБА_1 30% втрати працездатності, встановлення третьої групи інвалідності, у зв'язку з трудовим каліцтвом, наявність вини самого позивача у нещасному випадку пов'язаному з виробництвом, глибину фізичних та моральних страждань позивача, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», у вигляді одноразового відшкодування в сумі 20 000,00 гривень без утримання податку з доходів фізичних осіб.
Крім того, згідно ст.141 ЦПК України з ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 704,80 грн.
На підставі ст. ст. 23, 1167 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України, керуючись ст. ст.ст. 4,12, 23, 76-83,141,258, 259,263,264,265, 268, 271,273 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (ЄДРПОУ 00191307, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вулиця Симбірцева, 1А), на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП2124008217, зареєстрований та мешкає за адресою: 50000, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вулиця Горіховська, б. 71, моральну шкоду, у зв'язку з ушкодженням здоров'я в розмірі 20 000,00 гривень (двадцять тисяч грн. 00 коп.) без урахування податку з доходів фізичних осіб.
В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (ЄДРПОУ 00191307, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вулиця Симбірцева, 1А) на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в Дніпровський апеляційний суд через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено та підписано 17 січня 2019 року.
Суддя: Н. М. Ваврушак