17 січня 2019 р. № 400/2906/18
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54058
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020
про:визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій щодо зменшення розміру пенсії з 89% до 70% грошового забезпечення та зобов'язання перерахувати з 01.01.2018 р., виплатити перераховане та виплачувати надалі пенсію у розмірі 89% грошового забезпечення.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262). У січні 2018 р. відповідачем перерахована пенсія позивача, але виплачується тільки її частина: 70% грошового забезпечення замість 89%. На думку позивача, законодавча зміна максимального розміру пенсії не може розповсюджуватися нього, оскільки його пенсія призначена задовго до змін у пенсійному законодавстві.
17.12.2018 р. відповідачем подано відзив на позов, де вказано, що при перерахунку пенсії він керувався нормами законодавства, чинного на момент здійснення перерахунку, а отже, максимальний розмір пенсії не може перевищувати 70% відповідного грошового забезпечення, тим більше, що розмір пенсійної виплати позивача збільшився.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач проходив військову службу та з 2002 р. отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262.
Як вбачається з протоколу за пенсійною справою позивача, пенсію йому перераховано в 2012 р. і 2015 р. виходячи з вислуги 33 роки, із розрахунку 89% від грошового забезпечення на відповідній посаді.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103) та на підставі довідки Головного управління ДСНС України у Миколаївській області відповідач з 01.01.2018 р. провів перерахунок пенсії позивача, що підтверджується протоколом за пенсійною справою, застосувавши максимальний розмір грошового забезпечення - 70%, який визначений ч. 2 ст. 13 Закону № 2262 (в редакції станом на час перерахунку пенсії).
У жовтні 2018 р. позивач звертався до відповідача з заявою про перерахунок розміру пенсії. Листом від 19.10.2018 р. відповідач повідомив, що перерахунок пенсії позивача здійснено з 01.01.2018 р. за чинною на вказану дату редакцією Закону № 2262. Отже, при перерахунку пенсії за постановою № 103 її максимальний розмір не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, в органах цивільного захисту, є Закон № 2262. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262 (в редакції на момент перерахунку пенсії) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону № 2262, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Статтею 51 Закону № 2262 передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб " (далі - Постанова № 704) затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Постанова № 704 набрала чинності 01.03.2018 р.
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393" (далі - Порядок № 45).
Відповідно до п. 1 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 р. прийнято постанову № 103, яка набрала законної сили 24.02.2018 р.
Відповідно до п. 1 Постанови № 103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Згідно з п. 2 Постанови № 103 постановлено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Таким чином, збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього військовослужбовця на підставі Постанови № 704.
Отже, в силу приписів ст. 63 Закону № 2262 та п. 4 Порядку № 45, позивач отримав право на перерахунок пенсії, який було проведено відповідачем з січня 2018 р. При цьому Кабінет Міністрів України уповноважений визначати порядок проведення такого перерахунку, що й було реалізовано ним шляхом прийняття Порядку № 45.
При проведенні перерахунку пенсії відповідачем застосовано новий максимальний розмір грошового забезпечення - 70% відповідних сум грошового забезпечення, при цьому правомірність своїх дій відповідач обґрунтовує необхідністю застосування норми закону, яка діяла на момент здійснення перерахунку пенсії, тобто виходячи із 70% грошового забезпечення, як це передбачено ч. 2 ст. 13 Закону № 2262.
Суд не погоджується з такими доводами відповідача, виходячи з такого:
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262 (в редакції на час призначення пенсії позивача в 2002 р.) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
В подальшому до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262 були внесені зміни, якими зменшено максимальний розмір пенсії до 80%, а Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 р. № 1166, який набрав чинності 19.04.2014 р., внесено зміни, згідно з якими зменшено максимальний розмір пенсії з 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення до 70 процентів.
Оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262 щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 03.04.2018 р. у справі № 175/1665/17 і від 24.04.2018 р. у справі № 686/12623/17.
Крім того, згідно зі ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення від 06.07.1999 р. № 8-рп та від 20.03.2002 р. № 5-рп).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи з висловленого в рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно зменшено розмір пенсії позивача з 89% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Суд акцентує увагу, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова Верховного Суду України від 16.09.2015 р. у справі № 826/4418/14).
Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення по справі "Чуйкіна проти України" констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів. Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені".
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що задоволення позовних вимог у спосіб зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачеві пенсії в розмірі 89% грошового забезпечення є належним способом захисту порушеного права позивача, оскільки вказане є дотриманням судом гарантії, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Однак, позивач просить зобов'язати відповідача й надалі виплачувати пенсію в розмірі 89%. Зазначена вимога задоволенню не підлягає, оскільки визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання його провести перерахунок та виплату пенсії в розмірі 89% грошового забезпечення вже призведе до поновлення прав позивача. У суду відсутні підстави вважати, що відповідач, здійснивши перерахунок пенсії на виконання рішення суду, в подальшому не буде її виплачувати у вказаному судом розмірі.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності оскаржуваних дій, що є підставою для часткового задоволення позову.
Позивачем заявлено клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Заявлене клопотання не належить задоволенню, оскільки зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов'язком суду. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється шляхом зобов'язання надати звіт про виконання рішення, розгляду поданого звіту, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Тобто, вказані процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке пов'язане з наявністю певних передумов, які можуть свідчити про ухилення відповідача від обов'язку виконати судове рішення, та може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 31.07.2018 р. у справі № 235/7638/16-а.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 704,80 грн, що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54058, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) про визнання протиправними дій щодо зменшення розміру пенсії з 89% до 70% грошового забезпечення та зобов'язання перерахувати з 01.01.2018 р., виплатити перераховане та виплачувати надалі пенсію у розмірі 89% грошового забезпечення - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 89% до 70% грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок та виплату з 01.01.2018 р. пенсії ОСОБА_1 в розмірі 89% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.
4. У задоволенні вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області виплачувати надалі пенсію ОСОБА_1 у розмірі 89% грошового забезпечення - відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) судовий збір у сумі 704,80 грн (сімсот чотири грн 80 коп.) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54058, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 17.01.2019 р.
Суддя Н. В. Лісовська