справа №1340/4829/18
11 січня 2019 року
зал судових засідань № 3
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Козак О.М.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_3 до Харківської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_3 від 07.08.2018;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути звернення ОСОБА_3 від 07.08.2018 та вжити заходів щодо вирішення порушеного позивачем питання.
Ухвалою від 23.10.2018 суддя залишив позовну заяву без руху.
Ухвалою від 12.11.2018 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.
Ухвалою від 26.11.2018 суд задовольнив клопотання представника відповідача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не мав правових підстав відмовляти позивачу в розгляді питання про скасування рішення Харківської міської ради №788/12 від 20.08.2012 «Про реалізацію положень Закону України «Про засади державної мовної політики в місті Харкові», оскільки у відповіді наведені посилання на норми чинного законодавства, якими встановлюються порядок затвердження регіональної мови, її використання та функціонування. Крім цього, позивач вважає, що посилання відповідача у відповіді на положення Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, є безпідставними, оскільки положення вказаної Хартії не дає підстави для визнання за певною мовою того чи іншого статусу. Позивач також зазначає, що Хартія передбачає здійснення охоронних та заохочувальних заходів, спрямованих на забезпечення використання регіональних мов і не передбачає прийняття органами місцевого самоврядування спеціальних рішень про визначення територій використання регіональних мов.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву та пояснення, в яких просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що позивач не є членом територіальної громади м.Харкова у розумінні статтей 1, 2, 3, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а тому рішення 18 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 20.08.2012 №788/12, яке прийнято Харківською міською радою в інтересах територіальної громади м.Харкова, не порушує його жодних прав чи законних інтересів. Відповідач також зазначає, що Харківською міською радою звернення ОСОБА_3, яке надійшло з прокуратури Харківської області, розглянуто в межах компетенції та у спосіб, передбачений чинним законодавством. Відповідач також вказує на те, що за результатами розгляду заяви позивачу 29.08.2018 надано обґрунтовану відповідь.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому вказує на те, що прокуратура Харківської області скерувала заяву позивача до Харківської міської ради, до компетенції якої належить вирішення вказаного у заяві питання, проте остання неналежно розглянула звернення позивача, оскільки відповідач не наводить посилання на норми чинного законодавства, де встановлюється порядок затвердження використання та функціонування регіональної мови в цілому, що, в свою чергу, ставить під сумнів об'єктивність надання відповіді. Позивач також вказує на те, що відповідно до ст.12 Закону України «Про звернення громадян» визначено сферу його застосування, а тому посилання відповідача на те, що позивач не є жителем територіальної громади, а отже не може звертатися із відповідними зверненнями до іншої (Харківської) територіальної громади є безпідставним.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Просив суд позов задовольнити повністю. Додатково пояснив, що відповідач не надав відповіді по суті звернення, оскільки із змісту відповіді не зрозуміло чи будуть вживатися заходи щодо скасування рішення Харківської міської ради від 20.08.2018 №788/12 «Про реалізацію положень Закону України «Про засади державної мовної політики в місті Харкові».
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила. Просила суд в задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.
07.08.2018 ОСОБА_3 звернувся до прокуратури Харківської області із заявою, в якій просив вжити заходів (в тому числі шляхом подачі позовних заяв) щодо скасування рішення Харківської обласної ради та Харківської міської ради, які встановлюють функціонування регіональних мов.
10.08.2018 прокуратура Харківської області листом 305/1-р-18 направила Харківській міській раді для розгляду по суті у межах компетенції звернення ОСОБА_3 від 07.08.2018.
Харківська міська рада надала відповідь від 29.08.2018 №5822/9-18 на звернення ОСОБА_3 від 07.08.2018.
Позивач вважаючи, що його звернення не розглянуте належним чином, звернувся до суду з відповідним позовом.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Відповідно до ст.40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України «Про звернення громадян» 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі - Закон України № 393/96-ВР).
Закон України № 393/96-ВР забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення
Відповідно до ст.1 Закону України № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно з ч.1 ст.3 Закону України № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України № 393/96-ВР заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Згідно з ч.1 ст. 15 Закону України № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідно до ст.19 Закону України № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
У відповіді Харківської міської ради від 29.08.2018 №5822/9-18 міститься посилання на статтю 10 Конституції України, на рішення Конституційного Сулу України від 14.12.1999 №10-рп/99 у справі №1-6/99 про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами місцевого самоврядування, на Закон України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» від 15.05.2003 №802-IV, на статтю 10 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин. У відповіді також зазначено, що рішенням 18 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 20.08.2012 №788/12 визначено, що регіональною мовою в м.Харкові є російська мова; акти міської ради та її виконавчих органів, посадових осіб у межах території м.Харкова приймаються російською мовою та офіційно публікуються державною та російськими мовами; у роботі діловодства і документації органів місцевого самоврядування, листуванні цих органів з органами державної влади вищого рівня застосовується державна та російські мови.
У відповіді також зазначено, що оскільки немає спеціального закону, який регулює питання щодо застосування в Україні державної та регіональних мов, органи місцевого самоврядування мають право керуватися положеннями ст.10 Конституції України та приписами Європейської хартії регіональних мов або мов меншин. На цей час у Верховній Раді України зареєстровано чотири законопроекти з мовного питання, які мають бути розглянуті.
За результатами аналізу відповіді Харківської міської ради від 29.08.2018 №5822/9-18 на предмет дотримання вимог статтей 15 і 19 Закону України № 393/96-ВР, суд дійшов висновку, що відповідач не прийняв рішення щодо порушеного позивачем питання про вжиття заходів про скасування рішення, яке встановлює функціонування регіональних мов. Посилання у відповіді на норми Конституції України, законів України та Європейської хартії регіональних мов або мов меншин без зазначення рішення, яке прийняте за результатом розгляду звернення, не може вважатися належним його розглядом.
Таким чином, суд встановив, що відповідач не прийняв відповідного рішення за результатами розгляду заяви позивача про вжиття заходів щодо скасування рішення Харківської міської ради, яке встановлює функціонування регіональних мов.
З огляду на вказане, суд вважає, що позов в частині визнання протиправною бездіяльності Харківської міської ради щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_3 від 07.08.2018 необхідно задовольнити.
Відповідно до ч.4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у випадку якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Прийняття рішення за результатами розгляду звернення позивача належить до дискреційних повноважень Харківської міської ради і тому суд не вправі втручатись в її діяльність та давати обов'язкові вказівки щодо прийняття рішення.
Тому, для відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Харківську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 07.08.2018, з урахуванням висновків суду у справі.
Суд відхиляє доводи позивача про наявність підстав для вжиття заходів щодо скасування рішення Харківської міської ради, яке встановлює функціонування регіональних мов, оскільки питання про наявність таких підстав на стадії розгляду звернення належить до її виключної компетенції.
Щодо позовної вимоги про вжиття, визначених законом заходів щодо вирішення порушеного ОСОБА_3 питання, суд зазначає, що така заявлена передчасно, оскільки рішення за результатом звернення не прийняте, а тому в її задоволенні необхідно відмовити.
Суд відхиляє аргументи відповідача щодо відсутності порушеного права позивача, оскільки спірні відносини виникли у зв'язку з порушенням прав позивача, врегульованих Законом України № 393/96-ВР.
У зв'язку з тим, що в предмет доказування у справі не входять обставини щодо правомірності рішення Харківської міської ради від 20.08.2012 №788/12, суд відхиляє аргументи відповідача про відсутність у позивача підстав для оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, а також щодо недоведеності ним факту порушення його прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
У відповідності до положень статті 139 КАС України з відповідача за його бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 1051грн. 20 коп.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 КАС України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Харківської міської ради щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_3 від 07.08.2018.
Зобов'язати Харківську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 07.08.2018 з урахуванням висновків суду у справі.
В задоволенні позовної вимоги про вжиття заходів щодо вирішення порушеного ОСОБА_3 питання відмовити.
Стягнути з Харківської міської ради код ЄДРПОУ 04059243, місцезнаходження: 61003, м.Харків, майдан Конституції, 7, за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 ІПН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір в сумі 1057 (одна тисяча п'ятдесят сім) грн. 20коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складене і підписане 16.01.2019.
Суддя А.Г. Гулик