Справа № 468/1696/18-ц
2/468/123/19
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43
(заочне)
17.01.2019 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Муругова В.В., за участю секретаря судового засідання - Рижньової О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка справу № 468/1696/18-ц за позовом Акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між АТ КБ „ПриватБанк" та відповідачем ОСОБА_1 17.10.2012 року було укладено кредитний договір б/н, за яким позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок в сумі 1800 грн. Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання та не здійснює щомісячні погашення по кредиту, процентам за користування кредитом. Оскільки відповідач істотно порушує умови угоди та не виконує взяті на себе зобов'язання, позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість, яка станом на 25.11.2018 року становить 11728,12 гривень, із яких: 125,55 гривень - заборгованість по тілу кредиту, 1552,32 гривень - заборгованість по сплаті процентів, 9015,58 гривень - заборгованість за пенею, 500,00 гривень - фіксованого штрафу та 534,67 грн. - процентної складової штрафу.
Від представника позивача надійшла заява про підтримання позову та розгляд справи за його відсутності.
Відповідач до суду не з'явився, про час слухання справи повідомлявся рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням. До суду не надійшло відзиву на позов.
З огляду на те, що сторони належним чином повідомлені, відповідач не з'явився в судове засідання та не подав відзив, суд ухвалив про заочний розгляд справи.
Дослідивши наявні у справі матеріали (розрахунок заборгованості; копію заяви від 17.10.2012 року; копію Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»; копію Витягу з Умов і правил надання банківських послуг), суд, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову.
В судовому засіданні встановлено, що 17.10.2012 року між АТ КБ „ПриватБанк" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір, за яким позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок на час відкриття з умовою - сплати процентів за користування кредитом в розмірі 3,6% на місяць на суму залишку заборгованості.
Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання та не здійснює щомісячні погашення по кредиту, процентам за користування кредитом, що є підставою для стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитом.
Заборгованість відповідача згідно з розрахунками позивача станом на 25.11.2018 року становить 11728,12 гривень, із яких: 125,55 гривень - заборгованість по тілу кредиту, 1552,32 гривень - заборгованість по сплаті процентів, 9015,58 гривень - заборгованість за пенею, 500,00 гривень - фіксованого штрафу та 534,67 грн. - процентної складової штрафу.
Зазначені правовідносини врегульовані ст.ст. 526; 530 ч.1; 1054 ч.1 ЦК України, ст. 2 ЗУ „Про банки та банківську діяльність".
Відповідно до ст. 2 Закону України „Про банки та банківську діяльність" банківський кредит - це будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Із ст. 526 ЦК України слідує, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ЦК України про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Таким чином діями відповідача були порушені встановлені законодавством правила виконання цивільно-правових правочинів і права позивача на отримання виконання зобов'язання за вищезазначеним договором.
З розрахунку та тексту позову слідує, що нарахована сума пені становить 9015,58 гривень, що більш, ніж у п'ять разів перевищує розмір збитків, що виникли внаслідок неналежного виконання зобов'язання відповідачем (суми боргу за тілом кредиту та процентам), що суперечить положенням ч. 3 ст. 509 ЦК України в частині розумності та справедливості зобов'язання з врахуванням того, що відповідно до п.5 ч.3 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" є несправедливими умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
З рішення Конституційного Суду України від 7 липня 2013 р. по справі щодо офіційного тлумачення положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 липня 1996 р. слідує, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.
Крім того, вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове значення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання необґрунтованих додаткових прибутків кредитора.
Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
За такого, оскільки розмір неустойки (пені) в даному випадку явно не співмірний розміру заподіяних збитків та з врахуванням описаних вище мотивів та принципів, суд вважає за необхідне зменшити суму пені до 1700 грн.
З розрахунків позивача слідує, що процентна складова штрафу в розмірі 5% розрахована позивачем з суми боргу за тілом кредиту, пенею та процентами, при цьому, оскільки судом вище зазначено, що до стягнення підлягає менша сума пені, то має бути перерахований і розмір процентної складової штрафу.
Таким чином, відповідно до запропонованих банком принципів розрахунку процентної складової штрафу її розмір становить (125,55 грн. + 1552,32 грн. + 1700 грн.) = 3377,87 х 5 % = 168,89 грн.
У зв'язку з цим, позов підлягає частковому задоволенню - з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором б/н від 17.10.2012 року станом на 25.11.2018 року в сумі 4046,76 грн., з яких: 125,55 гривень - заборгованість по тілу кредиту, 1552,32 гривень - заборгованість по сплаті процентів, 1700 грн. - заборгованість за пенею, 500 грн. фіксованого штрафу та 168,89 грн. - процентної складової штрафу.
Оскільки матеріалами справи доведено порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду та відповідач є стороною, котра порушила договірні зобов'язання, а сплачений позивачем розмір судового збору відповідає мінімальній ставці, визначеній законом, - з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті мінімальної ставки судового збору за даною категорією спорів в сумі 1762 грн., оскільки в незалежності від ціни позову позивач при зверненні до суду з позовом мав би сплатити саме вказану суму судового збору.
На підставі ст.ст. 526; 530 ч.1; 1054 ч.1 ЦК України та керуючись ст.ст. 12; 13; 81; 264; 265 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором б/н від 17.10.2012 року 4046 (чотири тисячі сорок шість) гривень 76 копійок.
В задоволенні позовних вимог про стягнення пені та процентної складової штрафу в більшому розмірі - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк" (місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570);
Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).
Повне судове рішення складене 17.01.2019 року.
суддя: