Справа № 192/2429/18
Провадження № 1-в/201/144/2019
17 січня 2019 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого-судді - ОСОБА_1
з секретарем - ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі клопотання засудженого ОСОБА_4 про зарахування, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015, строку попереднього ув'язнення під час перебування у слідчому ізоляторі до призначеного покарання за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2018 року, -
В провадження Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання засудженого ОСОБА_4 , який відбуває покарання в Державній установі «Солонянська виправна колонія (№ 21)» МЮУ, про зарахування у строк покарання його попереднього ув'язнення під час перебування у слідчому ізоляторі, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Прокурор у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання засудженого, оскільки вважала вимоги останнього такими, що не ґрунтуються на положеннях кримінально-процесуального закону.
Засуджений, а також представник виправної колонії у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином, при цьому останні надіслали на адресу суду заяви, в яких просили проводити розгляд справи без їх участі, а тому, враховуючи положення ч. 4 ст. 539 КПК України, неприбуття в судове засідання вказаних учасників процесу не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Дослідивши зазначене клопотання і долучені до нього документи, а також вислухавши думку прокурора, суд доходить до таких правових висновків.
Пунктом 14 ч. 1 ст. 537 КПК України передбачено, що під час виконання вироків, суд визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Як встановлено з матеріалів долучених до цього клопотання, ОСОБА_4 вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2018 року було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і засуджено, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до остаточного покарання у виді трьох років та одного місяця позбавлення волі, при цьому запобіжний захід, обраний ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою залишено без змін до набрання вироком законної сили, а строк відбування покарання визначено рахувати з 11 грудня 2017 року. Вироку щодо засудженого ОСОБА_4 набрав законної сили 18 травня 2018 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Згідно з вимогами ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1). Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі (ч. 2). Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи (ч. 4).
Частиною ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлена обов'язковість судових рішень, зокрема висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, які є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, що застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, який містить відповідну норму права.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року (справа № 663/537/17) були зроблені наступні правові висновки щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України (зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання), зокрема положення ч. 5 ст. 72 КК України щодо правил зарахування попереднього ув'язнення до строку позбавлення волі чи інших видів покарань, передбачених у ч. 1 ст. 72 КК України, визначають «інші кримінально-правові наслідки діяння» у розумінні ч. 2 ст. 4 КК України, при цьому, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі. Однак, якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII (пряма дія Закону № 2046-VIII).
Враховуючи, що згідно вироку Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2018 року кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України було скоєно ОСОБА_4 після 21 червня 2017 року, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання, з урахуванням положень ст.ст. 4 і 5 КК України та в силу прямої дії кримінального закону в часі, застосуванню підлягають положення частини 5 статті 72 КК України в редакції Закону України № 2046-VIII від 18.05.2017 року, а не в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 року.
Таким чином слід відмовити у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 , оскільки за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2018 року останньому було зараховано попереднє ув'язнення у строк призначеного покарання з дотриманням вимог ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII від 18.05.2017 року.
На підставі викладеного та керуючись, ст. 72 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про зарахування, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015, строку попереднього ув'язнення під час перебування у слідчому ізоляторі до призначеного покарання за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2018 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом семи днів з дня проголошення ухвали суду, а засудженим у той же строк з моменту вручення її копії.
Головуючий-суддя: ОСОБА_1