Справа № 192/2439/18
Провадження № 1-в/201/146/2019
17 січня 2019 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого-судді - ОСОБА_1
з секретарем - ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі клопотання засудженого ОСОБА_4 про зарахування відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIII) строку попереднього ув'язнення до призначеного покарання за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2015 року, -
В провадження Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання засудженого ОСОБА_4 , який відбуває покарання в Державній установі «Солонянська виправна колонія (№ 21)» МЮУ, про зарахування у строк покарання його попереднього ув'язнення під час перебування у слідчому ізоляторі після набрання вироком законної сили, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Прокурор у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання засудженого, оскільки вважала вимоги останнього такими, що не ґрунтуються на положеннях кримінально-процесуального закону.
Засуджений, а також представник виправної колонії у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином, при цьому останні надіслали на адресу суду заяви, в яких просили проводити розгляд справи без їх участі, а тому, враховуючи положення ч. 4 ст. 539 КПК України, неприбуття в судове засідання вказаних учасників процесу не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Дослідивши зазначене клопотання і долучені до нього документи, а також вислухавши думку прокурора, суд доходить до таких правових висновків.
Пунктом 14 ч. 1 ст. 537 КПК України передбачено, що під час виконання вироків, суд визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Як встановлено з матеріалів долучених до цього клопотання, ОСОБА_4 вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2015 року було визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України і засуджено, на підставі ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України, до остаточного покарання у виді шести років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2015 року вирок щодо засудженого ОСОБА_4 було залишено без змін.
Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 12 березня 2016 року засудженому ОСОБА_4 у строк покарання призначеного вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2015 року було зараховано строк попереднього ув'язнення з 16 жовтня 2014 року по 21 травня 2015 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Викладені обставини свідчать про те, що засудженому ОСОБА_4 у відповідності до вимог ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 року було зараховано строк його попереднього ув'язнення у строк призначеного йому вироком суду покарання з моменту затримання до набрання вироком законної сили, а отже, в цій частині судом порушень прав засудженого не встановлено.
Щодо доводів, викладених у клопотанні засудженого ОСОБА_4 про необхідність зарахування йому у строк призначеного вироком суду покарання, строк, протягом якого він перебував у слідчому ізоляторі після набрання вироком законної сили і до направлення його для відбування покарання у виправну колонію, то суд вважає їх такими, що не ґрунтуються на вимогах кримінально-процесуального закону та не узгоджуються із положеннями Закону України «Про попереднє ув'язнення».
Зокрема, частина 1 вищевказаного Закону передбачає, що попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого, вирок щодо якого не набрав законної сили. Статтею 2 встановлено, що підставою для попереднього ув'язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом.
Згідно абзацу 6 частини 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 року у строк попереднього ув'язнення включається строк: а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи; ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, а також те, що ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 12 березня 2016 року засудженому ОСОБА_4 вже було зараховано у строк призначеного вироком суду покарання строк його попереднього ув'язнення з моменту затримання до набрання вироком законної сили з дотриманням вимог ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 року, а нових підстав для застосування до засудженого ОСОБА_4 положень вказаного Закону судом не встановлено, у зв'язку із чим клопотання задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись, ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII), ст.ст. 537, 539 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про зарахування відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIII) строку попереднього ув'язнення до призначеного покарання за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2015 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом семи днів з дня проголошення ухвали суду, а засудженим у той же строк з моменту вручення її копії.
Головуючий-суддя: ОСОБА_1