справа№813/1737/18
16 січня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулкевич І.З.,
секретар судового засідання Іванес Х.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
Головне управління ДФС у Львівській області звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з відповідача податковий борг на суму 25 000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача податкового боргу з транспортного податку з фізичних осіб. Позивач зазначає, що податкова заборгованість є узгодженою та несплаченою відповідачем у встановлений законодавством строк. У зв'язку з цим, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача податковий борг у сумі 25 000,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, подала клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника, позовні вимоги підтримує в повному обсягу.
Відповідач в судове засідання не з'явився, заяву про визнання позову чи відзиву на позовну заяву до суду не подав. На адресу суду повернувся конверт із відміткою інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення. Згідно ч.11 ст.126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Клопотань про розгляд справи без участі до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, виходячи з наступного.
Відповідач - фізична особа ОСОБА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1.
Суд встановив, що заборгованість відповідача за платежем транспортний податок з фізичних осіб, виникла у зв'язку з несплатою грошового зобов'язання, передбаченого податковим повідомленням-рішенням №85-17 від 25.06.2015.
На виконання ст.59 Податкового кодексу України позивач направив на адресу відповідача податкову вимогу №3097-23 форми "Ф" від 22.10.2015. Проте, вказана вимога залишена без виконання, податковий борг відповідач не погасила. Податковий борг відповідача з цього часу не переривався.
Заборгованість відповідача за платежем транспортний податок з фізичних осіб підтверджується довідкою №2836/10/13-01-17-05-10 від 26.01.2018.
З огляду на наведене, суд дійшов до висновку, що сума податкового боргу відповідача є узгодженою та становить 25 000,00грн.
Суд при вирішенні спору виходив з такого.
Відповідно до п.15.1 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених вказаним Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Норма п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачає, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному вказаним Кодексом.
Як вбачається з положень п.п. 41.1, 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень є органами стягнення.
Відповідно до п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Статтею 41.2 Податкового кодексу України передбачено, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 вказаного Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Згідно з п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Докази вжиття відповідачем заходів щодо погашення податкової заборгованості в сумі 25 000,00 грн. в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів підлягають задоволенню повністю, а саме необхідно стягнути з відповідача податковий борг у сумі 25 000, 00 грн. до бюджету.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити повністю.
Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-77, 242, 244, 245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1 податковий борг в сумі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн. 00 коп. до бюджету.
Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Гулкевич І.З.