Рішення від 17.01.2019 по справі 489/4513/18

Справа № 489/4513/18

Номер провадження 2/489/124/19

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2019 року м. Миколаїв,

вул. Космонавтів,81/16 (81/17),

зал судових засідань №11

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Тихонової Н.С.,

секретар судового засідання - Мазницька Н.Ю.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

18.07.2018 року ОСОБА_2 звернувся із позовом до ПАТ КБ «Приватбанк» - (правонаступник - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»), яким просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 8635 від 09.09.2017 року, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною щодо стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 129 180 грн. 85 коп.

Свої вимоги мотивував тим, що:

- відповідачем було пропущено строки на звернення із заявою про вчинення оскаржуваного виконавчого напису;

-виконавчий напис вчинено без доведеності безспірності вимог кредитора, а саме за відсутністю документів, що складають кредитний договір з визначенням його умов, які визначають розмір заборгованості, а також за відсутності доказів отримання боржником письмової вимоги банку;

-також зазначив, що з виконавчого напису вбачається спір про право, оскільки стягнуто борг, за яким з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років. Таким чином нотаріус вчинив напис поза межами встановленого трирічного строку.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позову заяву не скористався.

Від третьої особи приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. надійшли письмові пояснення на позовну заяву, відповідно до яких він вказував, що:

- позивач в позовній заяві зазначає про наявність заборгованості перед банком, проте не обґрунтовує відсутність заборгованості або наявність боргу в меншому розмірі, а також не вказує сум, які ним були сплачені, не підтверджує факт погашення заборгованості жодним документом;

- вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом поданих документів стягувачем, із відповідним Переліком документів, які підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

- при вчиненні виконавчого напису нотаріус обчислювала строк не за загальними правилами обчислення строків позовної давності, а за правилами викладеними ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», а тому в даному випадку терміном, з якого має обчислюватися строк є дата направлення боржнику вимоги про усунення порушень.

Відповідно до Ухвали від 20.08.2018 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до Ухвали від 19.07.2018 року, заяву ОСОБА_2 про застосування заходів забезпечення позову по вищевказаній цивільній справі, задоволено.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечували .

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про розгляд справи повідомлявся належним чином. Своїм правом на подання відзиву не скористався.

Третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Третя особа приватний виконавець Довгань В.В. в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся судом належним чином.

Згідно ухвали суду проводиться заочний розгляд справи.

Дослідивши надані докази, суд встановив таке.

Судом встановлено, що 08.07.2011 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» (правонаступник - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк») укладено кредитний договір б/н, відповідно до умов якого позивач отримав кредит в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до виконавчого напису від 09.09.2017 року, зареєстрованого в реєстрі за № 8635, вчиненого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», на підставі Кредитного договору б/н від 08.07.2011 року та розрахунку заборгованості, стягнуто заборгованість за кредитним договором за період 08.07.2011 року по 31.07.2017 року в сумі 129 180 грн. 85 коп., а саме залишок заборгованості за кредитом - 5220 грн. 80 коп., залишок заборгованості за відсотками - 110 133 грн. 60 коп., пеня та комісія - 4817 грн. 84 коп., штраф -6008 грн. 61 коп., а також витрати за вчинення виконавчого напису в сумі 3000 грн. 00 коп.

На підставі вказаного виконавчого напису 03 лютого 2018 року приватним виконавцем Довгань Вікторією Володимирівною було відкрито виконавче провадження № 55707943, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу в розмірі 129 180 грн. 85 коп.

28.02.2018 року приватним виконавцем Довгань Вікторією Володимирівною було винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_2

27.03.2018 року приватним виконавцем Довгань Вікторією Володимирівною було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та доходи боржника ОСОБА_2.

Відповідно до ст.18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку встановлених законом.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2012 року № 296/5.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», в редакції чинній на момент вчинення виконавчого напису, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2012 року № 296/5, в редакції чинній на час вчинення виконавчого напису, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.3., 3.5. пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.3. п. 5 Глави 16 розділу ІІ Порядку, виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість. Якщо за борговим документом необхідно провести стягнення частинами, виконавчий напис за кожним стягненням може бути зроблений на копії документа або на виписці з особового рахунку боржника; у цих випадках на оригіналі документа, що встановлює заборгованість, робиться відмітка про вчинення виконавчого напису і зазначаються, за який строк і яка сума стягнута, дата і номер за реєстром нотаріальних дій.

Отже, з вищенаведених норм права вбачається, що нотаріусу в будь-якому випадку подається оригінал документа, що встановлює заборгованість, в тому, числі, у разі стягнення боргу частинами, оскільки на ньому робляться відмітки про вчинення виконавчого напису.

Як було встановлено судом, відповідачем була надана нотаріусу не оригінал, а лише копія Анкети-заяви позичальника про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПриватБанк», Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів банку, що є порушенням п.п. 5.1., 5.3. п. 5 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2012 року № 296/5.

Пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 передбачено, що для одержання виконавчого напису додаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Проте, як встановлено судом, Банком не була подана засвідчена виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, а був наданий лише розрахунок заборгованості за кредитним договором б/н від 08.07.2011 року.

При цьому суд зазначає, що розрахунок заборгованості не є первинним документом або випискою з рахунка боржника в розумінні Постанови Правління НБУ від 18.06.2013 року № 254 «Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України».

Отже, суд дійшов висновку, що безспірність заборгованості не була підтверджена документами, передбаченими п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Крім того, суд зазначає, що нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано графіку погашення кредиту, який є невід'ємною частиною кредитного договору, первинних документів щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення, а також нотаріусом не враховано строки позовної давності до заявлених вимог та не перевірено факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, а тому відсутні підстави наявності безспірної заборгованості.

За такого відсутні підстави вважати, що заборгованість є безспірною.

Із заяви ПАТ КБ «ПриватБанк» про вчинення виконавчого напису на копіях кредитного договору для стягнення боргу частинами за кредитним договором від б/н від 08.07.2011 року, включено заборгованість за пенею та комісією у розмірі 4817, 84 грн. за період з 08.07.2011 р. по 31.07.2017 р.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Позивач посилається на те, що ПАТ КБ «Приватбанк» пропустив строк для звернення із заявою до приватного нотаріуса із заявою для вчинення виконавчого напису, оскільки право на стягнення заборгованості виникло у позивача з 30.06.2014 року, в той час як звернувся Банк до нотаріуса лише в вересні 2017 року. Окрім того, в частині вимог про стягнення пені та штрафу застосовується позовна давність в один рік, а Банком заявлено вимоги про стягнення штрафу з 2011 року по 2017 рік.

Також, відповідно до п. 3.1. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Як вбачається з виписки з рахунку боржника ОСОБА_2, яка надавалась приватному нотаріусу на підтвердження безспірності розміру заборгованості, вказана заборгованість ПАТ «КБ «Приватбанк» за період з 08.07.2011 року по 31.07.2017 року.

Можливість поновлення нотаріусом строку на пред'явлення стягувачем грошової вимоги до боржника не передбачено ні Законом України «Про нотаріат», ні Порядом вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Таким чином, частина грошових вимог, з метою погашення яких відповідач звернувся за вчиненням виконавчого напису про стягнення боргу, виходить за межі встановленого законодавством трирічного строку позовної давності.

Проте, суд критично відноситься до доводів позивача, оскільки строк звернення кредитора до нотаріуса та вчинення виконавчих напису нотаріуса не поширюється позовна давність, так як за змістом ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Суд критично ставиться до доводів позивача, що в провадженні Ленінського районного суду м. Миколаєва перебувала на розгляді цивільна справа за (№ 489/5880/16) за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості та Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01.02.2017 року позов був задоволений. А саме стягнуто з нього на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 08.07.2011 року в сумі 16 854 грн. 30 коп. Судом було витребувано із архіву Ленінського районного суду м. Миколаєва цивільну справу № 489/5880/16-ц, проте з її матеріалів вбачається, що відповідачем у даній цивільній справі є не позивач, а інша особа, а тому на теперішній час з позивача не відбувається подвійне стягнення.

З огляду на вищевикладене, зазначений виконавчий напис про стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором не можна вважати таким, що вчинений із дотриманням вимог закону, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором від №б/н від 08.07.2011 року в сумі 129 180 грн. 85 коп., вчинений 09.09.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, зареєстрований в реєстрі за № 8635, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1;

Представник позивача - ОСОБА_1, діє на підставі серії МК № 107460, на підставі про надання правової допомоги від 18.07.2018 року;

Відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження, м. Київ, вул. Грушевського, 1-д;

Третя особа - Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, місце знаходження: АДРЕСА_2;

Третя особа - приватний виконавець Довгань Вікторія Володимирівна, місце знаходження, АДРЕСА_3.

Повний текст рішення суду складено 17.01.2019 року.

Суддя Н.С. Тихонова

Попередній документ
79224619
Наступний документ
79224621
Інформація про рішення:
№ рішення: 79224620
№ справи: 489/4513/18
Дата рішення: 17.01.2019
Дата публікації: 21.01.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Інгульський районний суд міста Миколаєва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу