Справа № 212/4156/18
2-а/212/8/19
17 січня 2019 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді - Власенко М.Д.,
секретаря судового засідання - Тузничої А.Р.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти №3 Управління патрульної поліції у м. Кривий Ріг Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 про визнання постанови незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
14 червня 2018 року позивач ОСОБА_1 року звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив суд скасувати постанову серії ВР №035138 від 08 червня 2018 року складену поліцейським роти №3 Управління патрульної поліції у м. Кривий Ріг Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 425 грн. 00 коп.
В обґрунтування вимог зазначив, що 08 червня 2018 року, виходячи зі свого автомобіля «Smart» з реєстраційним номером KEV419 біля буд. 19 по вул. Калнишевського м. Кривого Рогу до нього підійшов працівник поліції, який тримав у руці мобільний телефон та папір схожий на постанову про накладання адміністративного стягнення. Працівник поліції повідомив його, що він порушив правила дорожнього руху, а саме п 2.9 (д), користуючись засобом мобільного зв'язку під час керування автомобіля, та запропонував переглянути відео на своєму мобільному телефоні. Відео на телефоні було знято з великої відстані, та не давало змоги роздивитися номерні знаки автомобіля та ідентифікувати його. Він заперечував проти постанови, проте документ вже був частково заповнений працівником поліції. В постанові не вірно було вказано також місце її складання, а також йому не дали можливості скористуватись послугами адвоката.
Ухвалою суду від 15.06.2018 року позовну заяву залишено без руху, надано строк позивачу для усунення недоліків.
13.11.2018 року позивачем отримана ухвала суду, недоліки усунуто, ухвалою суду від 07.12.2018 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, просив відмовити в їх задоволенні. вказав, що дії відповідача були правомірними, будь-яких порушень під час складання оскаржуваної постанови не було, надати відеозапис не надається можливим, у зв'язку із закінченням терміну його зберігання.
Відповідач ОСОБА_3 скористався своїм правом надання відзиву на адміністративний позов, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні. Вказав, що постанова є законною, будь-яких порушень прав позивача не було. Натомість позивач не надав суду доказів того, що не вчиняв правопорушення, а у позовній заяві зазначає лише, що не згоден з постановою, не вказуючи, що не здійснював правопорушення.
Суд, дослідивши письмові матеріали, з'ясувавши всі обставини в адміністративній справі та дослідивши надані докази, дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що постановою про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 08 червня 2018 року, винесеної поліцейським роти №3 Управління патрульної поліції у м. Кривий Ріг Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3, на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.
Зі змісту постанови вбачається, що 08 червня 2018 року о 18 год. 50 хв. по пр. Поштовой, 40 в м. Кривому Розі, водій ОСОБА_1АІ., керуючи автомобілем «Smart» під час руху транспортного засобу користувався засобами зв'язку, тримаючи їх у руках, а саме розмовляв по мобільному телефону, чим порушив п.п.2.9. ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
Частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено адміністративну відповідальність, серед іншого, за користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
За приписами пп. "д" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання) водіям забороняється.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 77 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - покладається на відповідача.
Оцінюючи позицію самого відповідача, викладену ним у відзиві щодо недоведеності позивачем відсутності факту правопорушення, суд вважає її помилковою, оскільки саме на відповідача як суб'єкта владних повноважень покладено обов'язок доведення правомірності своїх дій по складанню постанови, а отже і наявності факту вчинення правопорушення.
Як вбачається з пояснень представника відповідача у судовому засіданні, відеозапис з нагрудної бодікаери з метою доведення обставин вчиненого правопорушення надати неможливо через їх знищення за спливом терміну зберігання.
При цьому, суд враховує, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, іншими документами.
Будь-яких інших доказів на підтвердження користування позивачем саме під час руху його автомобіля будь-якими засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук - суду не надано.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За правилами ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Аналізуючи усі обставини по справі та досліджені у судовому засіданні докази, суд приходить до переконливого висновку про задоволення позовних вимог та необхідність скасування оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8-10, 241-246, 250, 286, 295 КАС, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову №035138 від 08 червня 2018 року складену поліцейським роти №3 Управління патрульної поліції у м. Кривий Ріг Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 про притягненняна ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу у сумі 425 грн. 00 коп.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Судовий збір в розмірі 704 гривні 80 копійок, на підставі абз. 2 ч. 5 ст. 139 КАС України, компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 297 КАС України). До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повний текст рішення складено, проголошено та підписано 17 січня 2019 року.
Суддя М.Д. Власенко