Справа № 476/1076/18
Провадження № 1-кп/476/8/2019
17.01.2019 року Єланецький районний суд
Миколаївської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду с.м.т. Єланець кримінальне провадження, внесене 16.11.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018150220000313, по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олександро-Дар Доманівського району Миколаївської області, громадянина України, тимчасово непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
20.02.2007 року Єланецьким районним судом Миколаївської області за ч.1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;
28.08.2007 року Єланецьким районним судом Миколаївської області за ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 309 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;
27.03.2008 року Єланецьким районним судом Миколаївської області за ч.1 ст. 162, ч.4 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України
15.11.2018 року близько 13.00 год. ОСОБА_4 , проходячи поблизу будівельного майданчику, розташованого за адресою: с.м.т. Єланець вул. Паркова, 38 Миколаївської області, побачив ОСОБА_5 , який виконував будівельні роботи. Поспілкувавшись з потерпілим, вирішив піти, однак в цей час побачив кутошліфувальну машинку марки «Темп». Після цього у ОСОБА_4 виник корисливий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення вказаного майна, з метою незаконного збагачення.
Реалізуючи свій корисливий злочинний умисел ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді неправомірного заволодіння чужим майном, діючи умисно, протиправно, повторно, скориставшись відсутністю уваги з боку власника та інших осіб, таємно викрав кутошліфувальну машинку марки «Темп» вартістю 800 грн., спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальні збитки на вказану суму. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Під час досудового розслідування 30.11.2018 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 у відповідності до ст. ст. 468, 469, 471 КПК України укладено угоду про примирення. Згідно вказаної угоди потерпілий та обвинувачений дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч.2 ст.185 КК України. ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав себе винним у вчиненні даного злочину. Сторони угоди домовились щодо призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі, із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік та відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України та п. 2 ч.2 ст. 76 КК України покладенням обов'язків періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 просив вказану угоду затвердити та призначити узгоджений вид та розмір покарання. Зазначив, що заподіяну потерпілому шкоду повністю відшкодував, при цьому, визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, щиро розкаявся.
Потерпілий ОСОБА_5 також просив затвердити угоду, зауважив, що розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення.
В судовому засіданні прокурор зазначав, що при укладенні угоди дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, а тому підтримав клопотання потерпілого та обвинуваченого про затвердження угоди про примирення.
Вислухавши думку сторін угоди, дослідивши матеріали провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального кодексу України, суд прийшов до таких висновків.
Згідно пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, зокрема, рішення про затвердження угоди.
Пунктом 1 частини 1 статті 468 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Відповідно до частини 3 статті 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , згідно з вимогами ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
Судом з'ясовано, що обвинувачений розуміє права визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 475 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Також судом встановлено, що умови даної угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, правова кваліфікація злочину визначена правильно за ч.2 ст. 185 КК України.
Узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди і що угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді.
За таких обставин, угоду належить затвердити, а ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.
Відповідно до ст. 66 КК України суд враховує як пом'якшуючі покарання обставини щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, суд не вбачає.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у справі відсутні. Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався. Цивільний позов у справі не заявлено.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 368, 370, 474, 475 КПК України, суд -
Угоду про примирення, укладену 30.11.2018 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12018150220000313 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 Кримінального кодексу України, затвердити.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України, і призначити покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України та п. 2 ч.2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази:
-кутошліфувальну машинку марки «Темп», яку передано на зберігання потерпілому ОСОБА_5 - залишити в повне розпорядження останнього.
Необхідність застосування запобіжних заходів відсутня.
На вирок може бути подано апеляцію до Миколаївського апеляційного суду через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1