Справа № 211/5389/18
Провадження № 2/211/430/19
10 січня 2019 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Сарат Н.О.
секретаря Зоріної С.М.
за відсутності сторін по справі, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання додаткового строку для прийняття спадщини, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 14.01.2004 року помер її батько - ОСОБА_3. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими побудовами, розташовані за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Заньковецька, буд. 108 ( колишня назва Кривбасбудовський, 70). Вона та відповідач є спадкоємцями за законом першої черги.
02.11.2018 року вона звернулась до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 з проханням видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом, але їй було відмовлено, у зв'язку з тим, що вона пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Позивач просила суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки вона його пропустила з поважної причини, так як про смерть батька вона не знала, оскільки він перебував в місцях позбавлення волі та помер в спеціальному медичному закладі.
У судове засідання сторони не з'явилися, до суду подали заяви про розгляд справи у їх відсутність: ОСОБА_1 на позовних вимогах наполягає, просить позов задовольнити в повному обсязі та врахувати, що вона не знала про смерть батька, її вік та поганий стан здоров'я; ОСОБА_2 проти позовних вимог не заперечувала.
Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3, помер 14 січня 2004 року ( а.с. 8 - копія свідоцтва про смерть). Йому на праві власності належить домоволодіння за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Заньковецька, буд. 108 ( колишня назва Кривбасбудовський, 70) ( а.с. 9 - копія реєстраційного посвідчення, а.с. 10-16 - копія договору).
Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно. Спадкоємцями першої черги є його діти: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ( а.с. 17 - копія свідоцтва про народження, а.с. 18 - копія свідоцтва про укладення шлюбу).
Постановою приватного нотаріуса Кривоірзького міського нотаріального окргу від 02.11.2018 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3, у зв'язку з пропуском строку прийняття спадщини (а.с. 19).
Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно із ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив термін для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий термін, достатній для подачі ним заяви про прийняття спадщини.
У відповідності до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при розгляді справ про визначення додаткового строку для прийняття спадщини судам слід перевіряти наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Суд звертає увагу на те, що спадщина після смерті батька позивача відкрилася 14.01.2004 року, тобто шестимісячний строк для подання позивачем заяви про прийняття спадщини закінчився 14.07.2004 року.
Із заявою про прийняття спадщини позивач звернувся до нотаріальної контори лише 02.11.2018 року, обґрунтовуючи свій пропуск строку необізнаністю про смерть батька.
Суд зауважує на тому, що строк для прийняття спадщини - це строк преклюзивний (присікальний), протягом якого існує суб'єктивне право спадкування, тобто право на прийняття спадщини. Сплив цього строку зумовлює припинення права на прийняття спадщини.
При цьому, шестимісячний строк для прийняття спадщини встановлений, в тому числі для того, щоб відрізнити тих спадкоємців, які регулярно підтримували із спадкодавцем родинні, сімейні відносини за час його життя та протягом шести місяців після смерті спадкодавця дізналися про його смерть, від тих спадкоємців, які усунулися від спілкування із спадкодавцем, тобто взагалі не цікавилися життям спадкодавця і не дізналися про його смерть протягом шести місяців з дня смерті.
Пропуск позивачем строку для прийняття спадщини, на думку суду, зумовлений лише однією обставиною позивач не спілкувалась зі своїм батьком, не виявляла інтересу до його життя, стану здоров'я, соціальних, побутових чи фінансових проблем.
З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що у спадкоємця перешкод для подання заяви не було та вона не скористалась правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року справа № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року справа № 1486цс15 та від 14 вересня 2016 року справа № 1215цс16, Верховного Суду від 01.02.2018 року справа № 389/1193/17-ц.
У зв'язку із викладеним, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання додаткового строку для прийняття спадщини, не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 17.01.2019 року.
Суддя: ОСОБА_5