17 січня 2019 р.Справа №35зп-19/214/8057/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Саксаганського районного військового комісаріату міста Кривого Рогу, третя особо: Міністерство оборони України про визнання протиправними дій, зобов'язання утриматися від вчинення дій, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -
03.12.2018р. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Саксаганського районного військового комісаріату міста Кривого Рогу, третя особо: Міністерство оборони України та просить:
- визнати протиправними дії відповідача в частині порушень законодавства про звернення громадян та дискримінації в питанні призову позивача відносно осіб, які ухиляються від військової служби, дискримінації по майновому стану і дискримінації за ознакою статті;
- зобов'язати відповідача розглянуті подані в інтересах позивача звернення від 10.09.2016р. та від 11.10.2016р.;
- зобов'язати відповідача припинити незаконні дії по призову позивача на військові збори;
- стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 18615 грн.
Одночасно із позовною заявою позивачем подано клопотання про забезпечення позову, у якій позивач просить з метою забезпечення позову винести ухвалу, якою заборонити Саксаганському РВК до вирішення справи по суті здійснювати призов позивача на збори 17 отбр.
Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.12.2018р. вищевказаний адміністративний позов передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на підставі ст.29 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши вищевказане клопотання заявника про забезпечення позову та вивчивши надані на його підтвердження документи, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення зазначеного клопотання заявнику без розгляду, виходячи з наступного.
Пунктом 2 ч.1 ст.152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти.
Однак, як вбачається зі змісту клопотання про забезпечення позову, заявником у клопотанні не зазначено адреси електронної пошти позивача, а також і не зазначено жодних відомостей щодо відповідача та третьої особи в порушення вимог п.2 ч.1 ст.152 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також і згідно до п.5 ч.1 ст.152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ч.4 ст.152 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За приписами ч.7 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Так, як вбачається з доданих до клопотання про забезпечення позову документів, заявником не додано до вказаного клопотання відповідного платіжного документу про сплату судового збору в порушення вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ч.4 ст. 152 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача у позовній заяві на те, що його звільнено від сплати судового збору на підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", оскільки документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору заявником до матеріалів справи не додано в порушення вимог п.5 ч.1 ст.152 Кодексу адміністративного судочинства України.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що клопотання позивача про забезпечення позову не відповідає вимогам, встановленим ст.152 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому зазначене клопотання підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі ч.7 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 152, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №214/8057/18- повернути заявнику без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу УІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва