Справа № 810/3068/18
16 січня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Кузьменка В.В., суддів Василенка Я. М., Шурка О. І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Комунального закладу «Черепинське навчально-виховне об'єднання «Загальноосвітня школа I- III ступенів - дитячий садок» Тетіївської міської ради Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 у справі за адміністративним позовом Головного управління ДСНС України у Київській області до Комунального закладу «Черепинське навчально-виховне об'єднання «Загальноосвітня школа I- III ступенів - дитячий садок» Тетіївської міської ради Київської області про застосування заходів реагування, -
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018 апеляційну скаргу залишено без руху та апелянту надано строк для усунення недоліків.
До суду надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Клопотання обґрунтовано тим, що Комунальний заклад «Черепинське навчально-виховне об'єднання «Загальноосвітня школа I- III ступенів - дитячий садок» Тетіївської міської ради Київської області є повністю бюджетним закладом освіти і не має власних джерел доходу, повністю залежить від фінансування засновника - Тетіївської міської ради. Питання виділення коштів приймається на сесіях міської ради.
Апелянт вказує, що гарантовано сплатить судовий збір як того вимагає суд в повному обсязі відразу після того як відбудеться сесія Тетіївської міської ради.
Розглянувши заявлене клопотання, суд приходить висновку, що наведені апелянтом підстави не можна визнати достатніми для відстрочення сплати судового збору.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У відповідності до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Колегія суддів не встановила підстав та умов, за яких відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» сторона може бути звільнена від сплати судового збору та сплату судового збору може бути відстрочено.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 296 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.
Тож, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Наразі недоліки апеляційної скарги не усунуті апелянтом, а саме доказів сплати судового збору суду надано не було.
Однією з основних засад судочинства, визначених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Приймаючи до уваги доводи заявленого апелянтом клопотання, суд приходить висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, однак, вважає за доцільне продовжити апелянту строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
При цьому, у рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Таким чином, продовження строку на усунення недоліків на тривалий строк призведе до затягування судового розгляду та правової невизначеності сторін, що суперечить положенням п. 11 ч. 1 ст. 4, ст. 6 КАС України, відтак, колегія суддів прийшла висновку про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги до 01.02.2019.
Керуючись ст.ст. 121, 169, 296, 298, 325, 328 КАС України, -
Клопотання Комунального закладу «Черепинське навчально-виховне об'єднання «Загальноосвітня школа I- III ступенів - дитячий садок» Тетіївської міської ради Київської області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги - залишити без задоволення.
Продовжити процесуальний строк, встановлений ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018 року для усунення недоліків апеляційної скарги до 01.02.2019.
Повідомити апелянта, що у разі не усунення недоліків до строку встановленого судом, апеляційна скарга буде повернута апелянту.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. І. Шурко