Справа № 823/2595/18 Суддя (судді) першої інстанції: В.В. Гаращенко
16 січня 2019 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В.,Мєзєнцева Є.І.
за участю секретаря Онопрієнко С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу комунального підприємства «Управління водопровідно-каналізаційного господарства» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом комунального підприємства «Управління водопровідно-каналізаційного господарства» до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Комунальне підприємство «Управління водопровідно-каналізаційного господарства» (далі - позивач) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Черкаській області від 05.04.2018 року №0034151205 про зобов'язання сплатити штраф у сумі 61032,64 грн. та №0034161205 про зобов'язання сплатити штраф у сумі 60296,31 грн.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2018 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. На думку апелянта, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції посилається на норми податкового законодавства, які не звільняють позивача від відповідальності за не своєчасну сплату податкових зобов'язань з підстав договорів про організацію взаєморозрахунків, якими покладено обов'язок не вчиняти дії з погашення заборгованості.
Апелянт зазначає, що несвоєчасна сплата заборгованості з ПДВ відбулася не з його вини, вказуючи при цьому на договори про організацію взаєморозрахунків №332/008 та 332/009 від 11.07.2017 року, якими передбачається обов'язок не вчиняти дій з погашення заборгованості зі сплати ПДВ до отримання субвенцій з держбюджету.
Судове засідання проведено без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що позивачем порушені вимоги Податкового кодексу України, які полягають в несвоєчасній сплаті узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 13.11.2017 року головним державним ревізором-інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Черкаській області Тараненком О.М. проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань по податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №2136/23-00-12-0506/30598710 від 15.03.2018 року.
У вказаному акті перевірки зафіксовано наступні порушення:
- податковий борг по податковій декларації з податку на додану вартість №9190134341 від 18.09.2017 року на суму 6247,98 грн. погашено платіжним дорученням №13393789 від 16.11.2017 року на суму 6247,98 грн. із затримкою сплати в 47 днів, та податковий борг на суму 110366,92 грн. погашено платіжним дорученням №13434196 від 22.11.2017 року в сумі 203587,94 грн. із затримкою сплати в 53 дні;
- податковий борг по рішенню ОДПС України №26/23-00-17-010 від 01.06.2017 року на суму 66666,68 грн. погашено платіжним дорученням №13434198 від 22.11.2017 року в сумі 203587,94 грн. із затримкою сплати в 42 дні;
- податковий борг по податковій декларації з податку на додану вартість №9215788868 від 18.10.2017 року на суму 270 грн. погашено платіжним дорученням №13434195 від 22.11.2017 року на суму 270 грн. з затримкою сплати в 23 дні, податковий борг на суму 25773,52 грн. погашено платіжним дорученням №13434196 від 22.11.2017 року в сумі 203587,94 грн. з затримкою сплати в 23 дні, податковий борг на суму 88114,06 грн. погашено платіжним дорученням №13434194 від 22.11.2017 року в сумі 88114,06 грн. з затримкою сплати в 23 дні, та податковий борг на суму 121568,42 грн. погашено платіжним дорученням №13845582 від 18.12.2017 року в сумі 292268 грн. із затримкою сплати в 49 дні;
- податковий борг по податковому повідомленню-рішенню №0034541205 від 10.11.2017 року на суму 28584,34 грн. погашено платіжним дорученням №13845582 від 18.12.2017 року на суму 292268 грн. із затримкою сплати в 23 дні;
- податковий борг по податковому повідомленню-рішенню №0034551205 від 10.11.2017 року на суму 71196,19 грн. погашено платіжним дорученням №13845582 від 18.12.2017 року на суму 292268 грн. із затримкою сплати в 23 дні;
- податковий борг по податковій декларації з податку на додану вартість №9243277894 від 17.11.2017 року на суму 70919,02 грн. погашено платіжним дорученням №13845582 від 18.12.2017 року на суму 292268 грн. з затримкою сплати в 18 днів, податковий борг на суму 56878,34 грн. погашено платіжним дорученням №13845583 від 18.12.2017 року в сумі 56878,34 грн. з затримкою сплати в 18 днів, податковий борг на суму 70642,06 грн. погашено платіжним дорученням №13845581 від 18.12.2017 року в сумі 70642,06 грн. з затримкою сплати в 18 днів, податковий борг на суму 30093 грн. погашено платіжним дорученням №13901706 від 26.12.2017 року в сумі 30093 грн. з затримкою сплати в 26 днів, та податковий борг на суму 63439,58 грн. погашено платіжним дорученням №14203824 від 29.12.2017 року в сумі 148754,66 грн. із затримкою сплати в 29 днів;
- податковий борг по податковому повідомленню-рішенню №0052761205 від 06.12.2017 року на суму 1259,90 грн. погашено платіжним дорученням №14203824 від 29.12.2017 року на суму 148754,66 грн. із затримкою сплати в 7 днів;
- податковий борг по податковій декларації з податку на додану вартість №9270616038 від 18.12.2017 року на суму 95793 грн., уточнено розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №900643607 від 26.01.2018 року з затримкою сплати в 27 днів, та податковий борг на суму 0,20 коп. погашено платіжним дорученням №14986555 від 28.02.2018 року в сумі 192401,66 грн. із затримкою сплати в 60 днів;
- податковий борг по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9002306332 від 19.01.2018 року на суму 313 грн., погашено платіжним дорученням №14986555 від 28.02.2018 року в сумі 192401,66 грн. із затримкою сплати в 40 днів.
Листом №14313/23-00-12-0511 від 02.04.2018 року відповідач залишив висновки акту перевірки №2136/23-00-12-0506/30598710 від 15.03.2018 року без змін.
Головним управління ДФС у Черкаській області на підставі акту перевірки №2136/23-00-12-0506/30598710 від 15.03.2018 року винесено податкові повідомлення-рішення від 05.04.2018 року №0034151205, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 61032,64 грн., та №0034161205, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 62296,31 грн.
Рішенням №19966/6/99-99-11-03-01-25 від 11.06.2018 року про результати розгляду скарги позивача, Державна фіскальна служба України залишила спірні податкові повідомлення-рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Позивач, не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено правомірно, з урахуванням вимог чинного законодавства, в межах повноважень, наданих законами України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Податкове зобов'язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п. 54.1 статті 54 Податкового кодексу України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.
Відповідно до п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем допущено затримку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання на загальну суму 602963,10 грн. сплачені за період з 31.10.2017 року по 26.01.2018 року з затримкою сплати до 30 календарних днів та грошові зобов'язання на загальну суму 30516320 грн. сплачені за період з 31.10.2017 року по 28.02.2018 року з затримкою сплати понад 30 календарних днів.
Позивачем не заперечується факт сплати грошових зобов'язань з пропуском строку встановленого Податкового кодексу України за рахунок коштів підприємства.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем не сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання у встановлений строк, та допущено затримку сплати узгодженого грошового зобов'язання в сумі 602963,10 грн. до тридцяти днів та в сумі 305163,20 грн. із затримкою сплати в понад тридцять календарних днів, тому контролюючий орган правомірно притягнув позивача до відповідальності застосувавши десяти та двадцяти відсоткову ставку відповідно від погашеної суми податкового боргу.
Разом із тим, посилання позивача на договори від 11.07.2017 року №332/008 та 332/009, якими передбачається субвенція з державного бюджету на погашення податкового боргу є необґрунтованими, оскільки грошові зобов'язання сплачені позивачем за рахунок власних коштів підприємства, а не за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що контролюючим органом вірно визначено зазначені в податкових повідомленнях-рішення від 05.04.2018 року №0034151205, №0034161205 суми штрафних санкцій застосованих по позивача за затримку сплати суми грошового зобов'язання, при цьому спірні податкові повідомлення-рішення містять суперечливу інформацію, яка полягає в невірності реквізитів акту перевірки та не співпадіння даних спірних податкових повідомлень-рішень з даними розрахунку щодо кількості прострочених днів.
Разом із тим, обов'язком контролюючих органів у розумінні Податкового кодексу України є визначення суми грошових зобов'язань у вигляді штрафних санкцій за порушення норм іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладений на контролюючі органи.
Відповідачем допущені окремі дефекти в оскаржуваних повідомленнях-рішеннях, проте контролюючий орган вірно визначив суми штрафних санкцій застосованих по позивача та з форми спірних податкових повідомлень - рішень можна чітко встановити зміст цих рішень, тому зазначені позивачем дефекти, допущені в спірних податкових повідомленнях-рішеннях, не можуть бути підставою для висновку щодо протиправності останніх.
Крім того, наявні дефекти в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях не спростовують тієї обставини, що позивачем порушено норми Податкового кодексу України, не звільняють від обов'язку їх дотримання та не вказують на наявність порушення з боку відповідача в частині встановлення порушень та притягненні позивача до відповідальності.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком першої інстанції, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження відсутності порушень з його боку норм податкового законодавства України в щодо не сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у встановлений строк, натомість контролюючим органом належним чином підтверджено правомірність вчинення дій щодо притягненням позивача до відповідальності та накладення штрафу, тому податкові повідомлення-рішення від 05.04.2018 року №0034151205, №0034161205 є правомірними та оскарженню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу комунального підприємства «Управління водопровідно-каналізаційного господарства» залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий суддя: Є.В Чаку
Судді: В.В. Файдюк
Є.І. Мєзєнцев