Справа № 826/16540/17 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.
15 січня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ганечко О.М.
суддів Федотова І.В.
Коротких А.Ю.
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби геології та надр України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2018 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо нездійснення розгляду та неприйняття рішення у встановлений строк з приводу заяви Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", поданої листом від 23.03.2017 року №3/2-01-2520 щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Ліщинської площі, розташованої в межах Тячівського та Рахівського районів Закарпатської області строком дії на 20 років, визнати протиправною відмову Державної служби геології та надр України, оформлену листом від 19.06.2017 року №13659/03/12-17, в наданні Публічному акціонерному товариству "Укргазвидобування" спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Ліщинської площі, розташованої в межах Тячівського та Рахівського районів Закарпатської області, строком дії на 20 років, за заявою, поданою листом від 23.03.2017 року №3/2-01-2520, та зобов'язати Державну службу геології та надр України вчинити дії з надання Публічному акціонерному товариству "Укргазвидобування" спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Білоцерківської площі, розташованої в межах Тячівського та Рахівського районів Закарпатської області строком дії на 20 років за заявою, шляхом надання Публічному акціонерному товариству "Укргазвидобування" спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Білоцерківської площі, розташованої в межах Тячівського та Рахівського районів Закарпатської області строком на 20 років.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2018 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо неприйняття рішення у встановлений строк з приводу заяви Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", поданої листом від 23.03.2017 року №3/2-01-2520, щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Тячівського та Рахівського районів Закарпатської області строком дії на 20 років.
Зобов'язано Державну службу геології та надр України повторно розглянути заяву Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", подану листом від 23.03.2017 року №3/2-01-2520 щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Тячівського та Рахівського районів Закарпатської області строком дії на 20 років, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з'ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Станом на 15 січня 2015 року позивачем не надано до суду письмового відзиву (заперечень) на апеляційну скаргу.
У відповідності до ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.03.2017 року ПАТ "Укргазвидобування" звернулося до Держгеонадра із заявою №3/2-01-2520 про надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Білоцерківської площі, яка зареєстрована Держгеонадра 24.03.2017 року за вх. №6298/02/12-17.
Листом №13659/03-12-17 від 19.06.2017 року Державна служба геології та надр України повернула пакет документів у зв'язку з відмовою Мінприроди у погодженні надання ділянки надр користування на підставі пункту 4 Регламенту погодження Мінприроди надання надр у користування у зв'язку з втратою чинності пп. 13 п.8 Порядку (наказ від 18.05.2017 року №197 «Про погодження надання надр у користування», п.7 розділу 4 протокольних рішень засідання Комісії з питань погодження надання надр у користування Мінприроди від 17.05.2017 №21).
Не погоджуючись з даним рішенням, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прокушених прав.
Статтею 13 Конституції України, встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відносини щодо забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян, регулюються Кодексом України про надра.
Згідно статті 4 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.
В силу пункту 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1174 (далі Положення №1174), центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується на реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр є Держгеонадра України, який здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Пунктом 4 Положення №1174, встановлено, що Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); здійснює переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), внесення до них змін та видачу дублікатів, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами).
Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу, внесення змін до нього врегульовано Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615 (Порядок №615).
Так, відповідно до підпункту 13 пункту 8 Порядку №615 (в редакції, що діяла на час подання позивачем заяви від 23.03.2017 року №3/2-01-2520) без проведення аукціону дозвіл надається у разі геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки та видобування корисних копалин акціонерними товариствами, 100 відсотків акцій яких належать державі, та суб'єктами ринку природного газу, на яких для забезпечення загальносуспільних інтересів згідно із законом покладено виконання спеціальних обов'язків на ринку природного газу та у статутному капіталі яких не менш як 100 відсотків акцій належать господарському товариству, єдиним акціонером якого є держава.
Належність позивача до таких суб'єктів не заперечується відповідачем.
Для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1. У заяві зазначаються назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті), інформація для здійснення зв'язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку.
Рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 30 днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку (абзац 25 пункту 8 Порядку).
Пунктом 9 Порядку №615, встановлено, що надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції, погоджується з: Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення; Мінприроди - на всі види користування надрами (абзаци 1-4 пункту 9 Порядку №615).
Видача дозволу здійснюється на підставі заяви і документів, зазначених у додатку 1 та погоджується органами, визначеними абзацами другим-четвертим цього пункту (абзац 5 пункту 9 Порядку №615).
Для здійснення погодження орган, який видає дозвіл, не пізніше ніж протягом шести робочих днів з дати реєстрації документів надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в абзацах другому-четвертому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів (абзац 7 пункту 9 Порядку №615).
За результатами розгляду документів, надісланих на погодження, органи, зазначені в абзацах другому-четвертому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному вигляді надсилають органу, який видає дозвіл (абзац 8 пункту 9 Порядку №615).
У разі ненадання органами, зазначеними в абзацах другому і третьому цього пункту, позитивної або негативної відповіді щодо погодження за результатами розгляду на найближчій сесії (але у будь-якому разі не пізніше ніж через 90 календарних днів з дати отримання документів від органу з питань надання дозволу) вважається, що надання дозволу ними погоджено (абзац 9 пункту 9 Порядку №615).
У разі ненадання Мінприроди погодження протягом 30-денного строку вважається, що надання дозволу ним погоджено (абзац 10 пункту 9 Порядку №615).
Згідно з пунктом 25 Порядку №615, про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього орган з питань надання дозволу видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження.
З метою попереднього розгляду матеріалів щодо надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, анулювання дозволів та внесення до них змін Держгеонадра або Рада міністрів Автономної Республіки Крим відповідно до повноважень утворює комісію з питань надрокористування та затверджує положення про неї.
Наказ Держгеонадр про надання дозволу розміщується протягом п'яти днів на офіційному веб-сайті Держгеонадр (абзац п'ятий пункту 25 Порядку №615).
Наказ Держгеонадр та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про зупинення, анулювання, відмову в наданні чи продовження строку дії дозволу розміщується протягом п'яти робочих днів на офіційному веб-сайті відповідного органу (абзац 7 пункту 25 Порядку №615).
Як встановлено судом першої інстанції, станом на березень 2017 року відповідач мав відповідний лист щодо розгляду питань погодження отримання спеціального дозволу публічному акціонерному товариству "Укргазвидобування" щодо родовищ Білоцерківської площі, що знаходяться в тячівському та Рахівському районах Закарпатської області.
У відповідності з положеннями абзацу 25 пункту 8 Порядку №615 протягом 30 днів відповідач мав прийняти відповідне рішення, яке, в свою чергу, у відповідності з абзацом 5 чи 7 пункту 25 Порядку №615, у формі наказу повинно бути протягом 5 (робочих) днів розміщене на офіційному веб-сайті Держгеонадра.
Однак, відповідач направив на адресу позивача лист №13659/03/12-17 від 19.06.2017 року, в якому зазначив, що Держгеонадра опрацювала заяву ПАТ "Укргазвидобування" про надання спеціального дозволу на користування надрами відповідно до пп.13 п.8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року №615, та у межах компетенції повідомила, що на даний час пп.13 п. 8 Порядку виключено постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 року №277.
При цьому, відповідач повернув пакет документів та повідомив про те, що у наданні зазначеного спеціального дозволу на користування надрами ПАТ "Укргазвидобування" відмовлено відповідно до пункту 19 Порядку.
Згідно ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з абз. 2 п.2 мотивованої частини Рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 року №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, згідно з якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним сили, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Неприпустимість зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є одним з аспектів загальновизнаного принципу правової визначеності як елемента принципу верховенства права, який відповідно до частини першої статті 8 Конституції України визнається і діє в Україні.
Дійсно, постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 року №277 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року №615, якими виключено підпункт 13 пункту 8 Порядку №615.
Проте, зазначені зміни, якими виключений пп.13 п.8 Порядку №615, набрали чинності з 01.04.2017 року.
В той час, позивачем подана заява до відповідача про надання спеціального дозволу на користування надрами 23.03.2017 року, тобто під час дії пп.13 п.8 Порядку №615.
Враховуючи встановлені вищенаведеними положеннями Порядку №615 терміни розгляду документів та прийняття відповідного рішення, рішення відповідач повинен був прийняти під час дії підпункту 13 пункту 8 Порядку.
Відповідач припустився протиправної бездіяльності щодо неприйняття рішення у встановлений строк з приводу поданої позивачем 23.03.2017 року заяви про надання спеціального дозволу на користування надрами.
Отже, в даному випадку, до спірних правовідносин слід застосовувати положення нормативно-правових актів, які діяли на час чинності підпункту 13 пункту 8 Порядку №615.
При цьому, судом враховується рішення Європейського суду з прав людини у справах "Сєрков проти України" (заява №39766/05), "Щокін проти України" (заяви №23759 та №37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, та якими було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань.
Таким чином, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь позивача при існуванні неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків такого заявника, а також ролі рішень Європейського суду з прав людини як джерела права в Україні, у суду при розгляді даної справи відсутні підстави для обмежувального тлумачення підпункту 13 пункту 8 Порядку №615.
На підставі зазначеного, позивач відповідно до положень підпункту 13 пункту 8 Порядку №615, які діяли на момент подачі ним документів, має право на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону.
Враховуючи викладене, та зважаючи на те, що відповідачем здійснювався розгляд заяви позивача від 23.03.2017 року та вчинялись дії, визначені Порядком №615 з приводу надсилання документів на погодження відповідним органам, суд вважає, що перша позовна вимога підлягає задоволенню в частині визнання протиправною бездіяльності Державної служби геології та надр України щодо неприйняття рішення у встановлений строк з приводу заяви ПАТ "Укргазвидобування", поданої листом від 23.03.2017 року №3/2-01-2520 щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Ліщинської площі, розташованої в межах Білоцерківської площі, розташованої в межах Тячівського та Рахівського районів Закарпатської області строком дії на 20 років.
При цьому, рішення у формі наказу, як передбачено абзацом 7 пункту 25 Порядку №615, відповідачем не приймалось.
Згідно з частиною 5 статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.
Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.
Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.
Відповідач вказує, що згідно пункту 19 Порядку №615 підставами для прийняття рішення про відмову в наданні дозволу є: - подання заявником документів не в повному обсязі; - виявлення у поданих документах недостовірних даних; - невідповідність документів, поданих заявником, вимогам пункту 8 цього Порядку; - наявність інформації від правоохоронних органів та суб'єктів фінансового моніторингу, що заявник здійснює фінансування тероризму в Україні; - відмова органів, зазначених в абзацах другому - четвертому пункту 9 цього Порядку, у погодженні надання надр у користування.
Також, відповідачем звернуто увагу саме на невідповідність документів, поданих заявником, вимогам пункту 8 цього Порядку, посилаючись на втрату чинності підпункту 13 пункту 8 Порядку №615.
З відповіді відповідача, викладеної в листі від 16.09.2017 року вбачається, що жодних претензій або зауважень до поданих позивачем документів, їх комплектності або змісту немає. Єдиною підставою для повернення заяви позивача на видачу спеціального дозволу на користування надрами є застосування відповідачем нормативно-правового акту, який набрав чинності після виникнення правовідносин і не передбачає отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач вважає, що відповідь у листі Держгеонадра від 16.09.2017 року є саме рішенням останнього про відмову у наданні спеціального дозволу на користування надрами, а тому, відповідно, просить визнати таку відмову протиправною.
Однак, колегія суддів не може погодитись з такими доводами, з огляду на недодержання відповідачем вимог абзаців 5 та 7 пункту 25 Порядку №615.
Більше того, рішення Держгеонадра з питань видачі, переоформлення, анулювання та інше спеціальних дозволів на користування надрами, як передбачено Порядком №615, приймається Комісією.
Як встановлено колегією суддів, до суду першої інстанції, відповідачем не надано жодних доказів як засідання комісії щодо розгляду питань з приводу поданої позивачем 23.03.2017 року заяви, так і будь-якого прийнятого комісією рішення.
Лист Держгеонадра від 19.06.2017 року також не містить посилання на таке рішення комісії.
Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога про визнання протиправною відмову Державної служби геології та надр України, оформлену листом від 19.06.2017 року, задоволенню не підлягає.
Крім того, також не підлягає задоволенню вимога позивача про зобов'язання Державну службу геології та надр України вчинити дії з надання Публічному акціонерному товариству "Укргазвидобування" спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Білоцерківської площі, розташованої в межах Тячівського та Рахівського районів Закарпатської області строком дії на 20 років за заявою, поданою листом від 23.03.2017 року №3/2-01-2520, шляхом надання ПАТ "Укргазвидобування" спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Білоцерківської площі, розташованої в межах Тячівського та Рахівського районів Закарпатської області строком на 20 років, оскільки суд не може підміняти державний орган, дії якого оскаржуються, та приймати замість нього рішення, яке належить до компетенції виключно цього органу, так як такі дії суду виходять за межі визначених йому законодавцем повноважень.
В даному випадку ефективним способом захисту порушених прав позивача буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 23.03.2017 року разом з доданими до неї документами, з урахуванням при цьому висновків суду, викладених у рішенні.
За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України суд,-
Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2018 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді І.В. Федотов
А.Ю. Коротких