Справа № 761/41059/17 Суддя (судді) першої інстанції: Савицький О.А.
15 січня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.
Чаку Є.В.
При секретарі: Марчук О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 24 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства Оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства Оборони України, в якому просив:
- визнати протиправними дії Київського міського військового комісаріату щодо відмови у оформленні та призначенні йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, отриманої внаслідок виконання обов'язків військової служби у країнах, де велись бойові дії;
- зобов'язати Київський міський військовий комісаріат надати до Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, отриманої внаслідок виконання обов'язків військової служби у країнах, де велись бойові дії, у порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, отриманої внаслідок виконання обов'язків військової служби у країнах, де велись бойові дії, у порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 24 жовтня 2018 року даний адміністративний позов - задоволено частково.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову в підготовці висновку щодо можливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому II групи інвалідності, пов'язаної із проходженням військової служби, на підставі поданих ним документів.
Зобов'язано Київський міський військовий комісаріат підготувати та надати до Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому II групи інвалідності, пов'язаної із проходженням військової служби, на підставі поданих ним документів.
В решті вимог адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що позивач був звільнений з військової служби в 1985 році, а ІІ групу інвалідності отримав отримав у 2017 році, тобто через 32 роки після звільнення, тому для виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови №975 немає підстав.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником бойових дій в Демократичній Республіці Афганістан в період з 01 травня 1984 року по 01 липня 1985 року в складі військової частини № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою Деснянського районного у м.Києві військового комісаріату від 05 лютого 2009 року № 10.
Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 270 від 01 квітня 2009 року, позивач отримав поранення та контузію головного мозку внаслідок виконання обов'язків військової служби у країнах, де велись бойові дії.
01 вересня 2009 року позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку з пораненням (контузією) та зазначено, що захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
01 жовтня 2013 року позивачу повторно було встановлено ІІІ групу інвалідності, а 16 травня 2017 року позивачу встановлено ІІ групу інвалідності у зв'язку з пораненням (контузією), захворюванням, яке пов'язано з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ № 0659098 від 18 травня 2017 року.
19 липня 2017 року позивач направив на адресу Київського міського військового комісаріату заяву про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності та надав усі необхідні документи для направлення разом з висновком до Міністерства оборони України.
У вересні 2017 року позивач отримав від відповідача лист, відповідно до якого йому було відмовлено в призначенні одноразової допомоги, оскільки не існує підстав для здійснення такого призначення та виплати.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до ч.1 статті 3 цього Закону останній поширюється, зокрема, на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби.
Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання (ч. 1 статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців»).
Згідно з п.5 ч.2 статті 16 цього Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.
Відповідно до ч. 1 статті 16-2 Закону у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності ІІ групи одноразова грошова допомога виплачується у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
Крім того, пунктом 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2013 року № 975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Пунктом 3 цього ж Порядку визначено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до ч. 2, 4 статті 16-3 Закону у випадках, передбачених підпунктами 4-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов'язаним або резервістам.
Якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Згідно п.8 Порядку №975 якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Разом з тим, згідно із Законом № 1774-VIII від 06 грудня 2016 року ч.4 вказаної статті було доповнено п.2, яким встановлено, що у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.
Як зазначалося вище, за наслідками первинного огляду від 01 вересня 2009 року встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, у зв'язку з чим ОСОБА_1 виплачена грошова допомога. Після спливу дворічного терміну, встановленого вищевказаним Законом, а саме з 16 травня 2017 року за наслідками повторного огляду позивачу встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з захистом Батьківщини.
Отже, позивачу встановлено вищу групу інвалідності (змінено) понад дворічний термін після встановлення первинної інвалідності.
При цьому, набрав чинності Закон № 1774-VIII 01 січня 2017 року. Тобто, і станом на 16 травня 2017 року - час проходження повторного огляду МСЕК, і станом на вересень 2017 року - час відмови позивачу у призначенні грошової допомоги відповідачем, дана норма набула чинності та діяла.
Таким чином, законодавство допускає можливість виплати грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю вищої групи інвалідності чи вищого ступеня втрати працездатності, однак право на отримання такої допомоги обмежено дворічним строком з моменту первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. В розглядуваному ж випадку дана умова не дотримана, оскільки між встановленням позивачу ІІІ групи інвалідності та встановленням ІІ групи інвалідності минуло більше 2-х років.
Оскільки, на момент виникнення спірних правовідносин, строки реалізації права на одноразову грошову допомогу законодавством передбачено та чітко регламентовано, то позивач не має права на отримання вказаної допомоги без обмеження дворічним терміном після первинного встановлення групи інвалідності.
Відтак, рішення відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги позивачу є правомірним, а тому відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, як інваліду ІІ групи, з урахуванням виплаченої раніше суми одноразової грошової допомоги.
Враховуючи викладене вище, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про обґрунтованість вимог позивача про визнання протиправними дій Київського міського військового комісаріату про відмову в підготовці висновку щодо можливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому II групи інвалідності, пов'язаної із проходженням військової служби, на підставі поданих ним документів та зобов'язання Київського міського військового комісаріату підготувати та надати до Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому II групи інвалідності, пов'язаної із проходженням військової служби, на підставі поданих ним документів.
Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, враховано не всі обставини справи, тому наявні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Відтак, необґрунтованим є висновок суду першої інстанції про часткове задоволення даного адміністративного позову.
Згідно п. 2 ч. 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 317, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 24 жовтня 2018 року - скасувати.
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Київського міського військового комісаріату, Міністерства Оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя: Файдюк В.В.
Судді: Мєзєнцев Є.І.
Чаку Є.В.