Справа № 826/7503/18 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.
15 січня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.
Чаку Є.В.
При секретарі: Марчук О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування акту опису майна, -
Приватне акціонерне товариство "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування акту опису майна від 13 лютого 2018 року №4.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2018 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування акту опису майна - залишено без задоволення.
Дане рішення обґрунтовано тим, що право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 98.5 статті 98 ПК України; опис майна може бути проведено за інформацією, документами і матеріалами державних органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів, одним з яких є Єдиний реєстр податкових накладних, держателем якого є ДФС.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.
Скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що відповідачем порушена процедура складання акту опису майна в податкову заставу, оскільки платнику податків не направлялися запити для встановлення факту наявностівідсутності обставин, що унеможливлюють використання пива Хайнекен 0,5л в якості джерела погашення податкового боргу платника податків; встановлення балансової вартості майна, що описується в податкову заставу, або проведення незалежної оцінки такого майна суб'єктом оціночної діяльності, податковий керуючий не перевіряв наявність майна на підприємстві, яке описав в податкову заставу. Крім того, до акту опису майна у податкову заставу включили майно (товари в асортименті), яке з 2015 року перебуває у заставі в АТ «Укрексімбанк» на підставі договору №151215X54 від 07 жовтня 2015 року.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за результатами виїзної перевірки ПАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» щодо дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за зовнішньоекономічними контрактами (угодами) №Р81 від 25.04.2016, №Р75 від 24.12.2015, №Р79 від 21.03.2016, №26/04-16 від 26.04.2016, №24/12/15 від 24.12.2015, №17/02/16 від 17.02.2016, №21/12/2015/2 від 21.12.2015, №140116/1-1 від 14.01.2016, №140116/1-2 від 14.01.2016, №1012 від 10.11.2014, №391 від 30.10.2015, №1303/15 від 13.03.2015, №2015-02 від 09.02.2015, №21/07-16 від 21.07.2016, 11.04.2017 складено акт №740/28-10-14-02/05418365.
На підставі встановлених порушень, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 04 травня 2017 року №0002881402, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 49 861 215,65грн.
Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивачем подано скаргу до Державної фіскальної служби України.
Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 14 липня 2017 року № 16-99-95-11-01-02-25 частково задоволено скаргу позивача та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04 травня 2017 року №0002881402 в часині 23 202 467,47 грн. та винесено нове податкове повідомлення-рішення від 19 липня 2017 року №0005342200 на суму 26 658 748,18грн.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року №806/2099/17 позов ПАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» про скасування податкового повідомлення-рішення від 19 липня 2017 року №0005342200 на суму 26 658 748,18грн. задоволено.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2018 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС задоволено, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року скасовано, прийнято нову постанову, якою ПАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" у задоволенні позову до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 липня 2017 року №0005342200 - відмовлено.
В подальшому відповідачем 26 січня 2018 року винесено податкову вимогу №105-17 та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 3853/10/28-10-17-01-23.
На підставі даного рішення відповідачем складено акт опису майна №4 від 13 лютого 2018 року, яким описано майно ПАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" на загальну суму 26 652 143,51грн.
Позивач не погоджуючись із вказаним актом опису майна та вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Пунктами 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України - податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пп.89.1.2 п.89.1 статті 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Згідно п.89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
За правилами пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Таким чином, необхідною підставою для надсилання податкової вимоги та опису майна у податкову заставу є наявність у платника податкового боргу.
При цьому, відповідно до п. 87.3 статті 87 ПК України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків майно, надане ним у заставу іншим особам, якщо така застава зареєстрована у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави.
Згідно пп. 14.1.155 п. 14.1 статті 14 ПК України - податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
Відповідно до п.91.3 статті 91 Кодексу, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.
Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України - орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Нормами Порядку застосування податкової застави контролюючими органами №586 від 16 червня 2017 року та Порядку призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень №529 від 25 липня 2017 року покладено обов'язок на податкового керуючого описати в податкову заставу наявне ліквідне майно підприємства-боржника, яке в подальшому, відповідно до чинного законодавства, можна бути використати як джерело погашення податкового боргу.
На вимогу посадових осіб відповідача Товариством 06 лютого 2018 року було подано до ОВП через канцелярію інформаційну таблицю із зазначенням ліквідного майна, що може бути описано в податкову заставу. У таблиці було вказано форфаси для пива, бочки КЕГ та компресор гвинтовий без оливний загальною балансовою вартістю 26 652 758,70 грн.
Однак відповідач не порахував зазначене майно ліквідним, натомість повідомив про намір описати готову продукцію. Надалі на вимогу контролюючого органу апелянтом 09 лютого 2018 року було надано оновлений перелік майна для опису в податкову заставу, до якого були включені логістичний центр та склад готової продукції, автонавантажувачі, автомобіль Тоуота Саmгу та бочки КЕГ загальною вартістю 26 652 762,28 грн.
Відповідач включив до акту опису майна лише частину з вищепереліченого майна (логістичний центр та склад, автонавантажувачі та автомобіль), а бочки КЕГ відмовився описати, взявши натомість інше майно - пиво Хайнеккен 0,5 л.
Так, позиція позивача мотивована тим, що відповідачем не було вжито жодних обов'язкових заходів, як то встановлення факту наявностівідсутності обставин, що унеможливлюють використання пива Хайнекен 0,5л у якості джерела погашення податкового боргу платника податків; встановлення балансової вартості майна пива Хайнекен 0,5л, що описується в податкову заставу або проведення незалежної оцінки такого майна суб'єктом оціночної діяльності, які повинні бути вчинені перед складанням акту опису майна в податкову заставу, що свідчить про недотримання Відповідачем законодавчо встановленого порядку здійснення власних владних повноважень.
Слід зазначити, що чинним законодавством не передбачено обов'язок податкового керуючого описувати в податкову заставу лише те майно, яке йому виділить для опису платник податків. Нормами Податкового кодексу, Порядку № 586 та Порядку № 529 покладено обов'язок на податкового керуючого описати в податкову заставу наявне ліквідне майно підприємства-боржника, яке в подальшому, відповідно до чинного законодавства, можна бути використати як джерело погашення податкового боргу.
Крім того, як зазначалося вище, відповідно до п.89.2. статті 89 Податкового кодексу право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності) господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник набуде прав власності у майбутньому.
Пунктом 10 Порядку №586 опис майна може бути проведено за інформацією, документами і матеріалами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів). Таким реєстром є Єдиний реєстр податкових накладних, який функціонує відповідно до статті 201 ПКУ, держателем якого є ДФС.
Враховуючи специфіку діяльності підприємства та безперервний виробничий цикл готової продукції ПрАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль», податковим керуючим згідно даних ЄРПН було здійснено опис пива «Хайнекен» 0,5, яке найбільше реалізовується підприємством при ведені господарської діяльності. Ціна, за якою ПрАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» реалізує пиво «Хайнекен» 0,5 в найбільших обсягах згідно даних ЄРПН складає 14 грн. за 1 шт. (витяг з ЄРПН міститься в матеріалах справи).
Щодо знаходження готової продукції в заставі ПАТ «Державний експортно-імпортний банк»
ПрАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» в своєму адміністративному позові зазначив, що згідно п.1.2 договору застави №151215Z54 від 07 жовтня 2015 року позивач з метою виконання кредитних зобов'язань перед ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» заставляє, серед іншого, готову продукцію, товари в асортименті, незавершене виробництво, виробничі запаси балансовою та ринковою вартістю 93 002 000,00 грн.
Відтак, вбачається, що в заставі ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» знаходиться не вся готова продукція, товари в асортименті, незавершене виробництво, виробничі запаси ПрАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль», а тільки на суму 93 002 000,00 грн.
При цьому, позивачем не доведено, що наразі у його власності перебуває продукція, товари в асортименті, незавершене виробництво, виробничі запаси лише на цю суму.
Натомість, згідно даних податкового органу в балансі ПрАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» станом на 31 березня 2018 року відображало готову продукцію на суму 54 029 тис.грн., товари - 191 734 тис.грн., незавершене виробництво - 24 652 тис.грн., виробничі запаси - 153 564 тис.грн., всього - 423 979 тис. грн.
Тобто, у податковій заставі ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» знаходиться тільки четверта частина усієї готової продукції, товарів в асортименті, незавершеного виробництва, виробничих запасів ПрАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль», а відтак Офіс цілком правомірно включив пиво «Хайнекен» 0,5 л в кількості 161 704 шт. загальною вартістю 2 263 856,00 грн. до оскаржуваного акту опису майна від 13 лютого 2018 року №4.
З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що позивачем не доведено протиправності оскаржуваного акту описа майна, а тому відсутні підстави для задоволення даного позову.
Враховуючи зазначене, правомірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.
Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Головуючий суддя: Файдюк В.В.
Судді: Мєзєнцев Є.І.
Чаку Є.В.