Справа № 826/5129/18
14 січня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Собківа Я.М. та суддів Ісаєнко Ю.А., Файдюка В.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні вимог даного позову.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2018 року залишено без руху з підстав невиконання вимог ч.5 ст. 296 КАС України в частині сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір", а саме: до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. У зв'язку з цим, скаржнику було надано строк усунення недоліків апеляційної скарги для сплати судового збору у розмірі 1057 грн. 20 коп. - 10 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року апелянт отримав 23.11.2018 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду 17.12.2018 р. надійшло клопотання від Головного Управління Пенсійного фонду України в м.Києві про звільнення від сплати судового збору мотивоване відсутністю бюджетних асигнувань.
За приписами частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З указаного вбачається, що скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в ухвалах від 11.01.2018 по справі № 809/1045/16 (суддя-доповідач Смокович М.І.), від 10.01.2018 по справі № 242/3169/17 (суддя-доповідач Мороз Л.Л.) та ін.
Вказана позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі № 21-5496а15.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до частини другої ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
А згідно з п. 1 частини четвертої ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись ст.ст. 133, 169, 298 КАС України, суд,-
Відмовити Головному Управлінню Пенсійного фонду України в м.Києві у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2018 року - повернути особі, яка її подала.
Направити копію ухвали про повернення апеляційної скарги учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу.
Направити Головному Управлінню Пенсійного фонду України в м.Києві копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 329-331 КАС України.
Судя-доповідач Собків Я.М.
Судді: Ісаєнко Ю.А.
Фай дюк В.В.