16 січня 2019 року м. Дніпросправа № 214/5966/18(2-а/214/214/18)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому
засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Інспектора полку патрульної поліції в місті Кривому Розі УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Кочмали Іллі Володимировича
на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 жовтня 2018 року (головуючий суддя - Прасолов В.М.) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_3
до Інспектора полку патрульної поліції в місті Кривому Розі УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Кочмали Іллі Володимировича
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_3 (далі - Позивач) звернувся до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області із позовом до Інспектора полку патрульної поліції в місті Кривому Розі УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Кочмали Іллі Володимировича (далі - Відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №711786 від 11 серпня 2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1
В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на те, що 11.08.2018 року Відповідачем з порушенням норм чинного законодавства винесено постанову серії НК №711786 від 11 серпня 2018 року, згідно з якою ОСОБА_3 притягнуто до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. З підстав вискалених у позовній заяві просив суд скасувати постанову серії НК №711786 від 11 серпня 2018 року.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 жовтня 2018 року у справі №214/5966/18(2-а/214/214/18) адміністративний позов ОСОБА_3 до Інспектора полку патрульної поліції в місті Кривому Розі УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Кочмали Іллі Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задоволено (а.с. 46-52).
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення інспектор діяв всупереч вимогам ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин, вирішив справу в порушення вимог закону.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку (а.с. 55-58).
В апеляційній скарзі заявник, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема тим, що факт вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, у тому числі наданим Відповідачем відеозаписом подій 11.08.2018 року, однак судом першої інстанції не надано належної оцінки таким доказам та не досліджено всебічно усі обставини справи, що свідчить про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу Відповідача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін, як законне та обґрунтоване.
Учасники справи, які були належним чином сповіщені про місце, дату та час розгляду справи в судове засідання своїх представників не направили, про причини їх неявки суд не сповістили.
За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників учасників справи та без фіксування судового засідання технічними засобами у відповідності до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 11.08.2018 року інспектором полку патрульної поліції в місті Кривому Розі УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Кочмалою І.В. винесено постанову серії НК №711786, якою Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 грн.
Відповідно до постанови серії НК №711786 адміністративне правопорушення полягало в тому, що водій ОСОБА_3 11.08.2018 року о 14 год. 20 хв. в місті Кривий Ріг (транспортний засіб DAEWOO NUBIRA, державний номерний знак НОМЕР_1) при зупинці на вимогу поліцейського не ввімкнув світлову аварійну сигналізацію, чим порушив п.п. 9.9. (б) Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
Оскарження правомірності винесеного суб'єктом владних повноважень рішення у формі постанови від 11 серпня 2018 року є предметом судового розгляду в даній справі.
Надаючи правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень, колегія суддів виходить з наступного.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано нормами Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року №80731-X, Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 року № 3353-XII, Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 року № 1961-IV, Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року № 580-VIII, Постанови Кабінету Міністрів України "Про Правила дорожнього руху" від 10.10.2001 року №1306.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 9.9. (б) Правил дорожнього руху встановлено те, що аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимоги поліцейського.
Частиною другою статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у діях Позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки при зупинці 11.08.2018 року на вимогу поліцейського аварійна світлова сигналізація була ввімкнена учнем, який безпосередньо керував автомобілем.
Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З матеріалів справи встановлено, що Відповідачем, на підтвердження обставин, викладених у оскаржуваній постанові серії НК №711786 долучено до матеріалів справи відеозаписи подій 11.08.2018 року (а.с. 43).
Колегія суддів, переглянувши надані Відповідачем відеозаписи, зокрема відеозапис «Факт правопорушення», погоджується з доводами заявника апеляційної скарги стосовно того, що з означеного відеозапису, є можливим достовірно встановити, що Позивачем дійсно було вчинено адміністративне правопорушення, оскільки з часової позначки вказаного відеозапису 00:01:12 видно як автомобіль DAEWOO NUBIRA, державний номерний знак НОМЕР_1, зупинився на вимогу поліцейського при цьому не ввімкнувши аварійну світлову сигналізацію.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про правомірність притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, у зв'язку із наявністю належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, зазначених в оскаржуваній постанові від 11 серпня 2018 року серії НК №711786.
Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів також зазначає про те, що суб'єктом правопорушення в даному випадку є саме ОСОБА_3, оскільки, відповідно до Правил дорожнього руху останній є водієм - особою, яка керує транспортним засобом і має посвідчення відповідної категорії.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову в задоволенні адміністративного позову прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, і тому підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 310, 317, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Інспектора полку патрульної поліції в місті Кривому Розі УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Кочмали Іллі Володимировича - задовольнити.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 жовтня 2018 року у справі №214/5966/18(2-а/214/214/18) - скасувати.
В позові ОСОБА_3 - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та, відповідно до ч. 3 ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя В.В. Мельник
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов