13 грудня 2018 року м. Дніпросправа № 804/4547/17
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів:
судді - доповідача Чумака С.Ю.,
суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,
за участі представника позивача Шелест Г.Д., представника відповідача Зубик Н.В., представника відповідача Клецько Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року у справі № 804/4547/17 (суддя І інстанції - Тулянцева І.В.) за позовом Криворізького центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення заборгованості,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 501074,69 грн. (заборгованість по списку № 1 - 498151,07 грн., по списку № 2 - 2923,62 грн.) (Том № 1 а.с. 3-7)
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року позов задоволений. Стягнуто з Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь Криворізького центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списками № 1 та № 2 за період червень 2017 року у сумі 501074,69 грн., з яких: по списку № 1 - 498 151,07 грн., по списку №2 - 2923,62 грн. (Том № 3 а.с. 244-249)
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. (Том № 4 а.с. 41-65)
В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій за своїм правовим статусом відноситься до гірничорятувальних частин, а тому, виплата пенсій працівникам здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідач не є правонаступником прав та обов'язків інших раніше діючих загонів та не повинен відшкодовувати витрати на доставку пільгових пенсій щодо осіб, які отримали свій пільговий стаж на підприємствах, правонаступником яких він не є. Також посилається на необгрунтованість розрахунків, відтак не підтвердження сум понесених органами Пенсійного фонду фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила такі обставини.
Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р., а також платником страхових внесків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р.
Згідно з розрахунками заборгованості сум по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій заборгованість відповідача за червень 2017 року становить по списку № 1 у сумі 498151,07 грн. та по списку № 2 у сумі 2923,62 грн. ( Том № 1, а.с. 9-31)
Вказана сума заборгованості самостійно не сплачена відповідачем, що стало підставою для звернення позивача до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спір у даній справі стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам гірничорятувального загону у порядку ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відтак обов'язку відповідача покривати витрати на виплату та доставку пенсій таким особам.
При вирішенні спору колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Харківського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону (Харківський ВГР (АР) З) (Том № 1, а.с. 68-73), Марганецького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (Марганецький СВГРЗ МНС України) (Том № 1, а.с. 74-82), Миколаївського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (Миколаївський ВГРАРЗ ДСНС України) (Том № 1, а.с. 83-88), Олександрійського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (Олександрійський ВГР (АР) З) (Том № 1, а.с. 89-99) в графі «Дані про юридичних осіб-правонаступників: повне найменування та місцезнаходження юридичних осіб-правонаступників, їх ідентифікаційні коди» зазначено: Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій, код ЄДРПОУ: 33873405, місцезнаходження: 50002, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, Центрально-Міський район, вул. Кобилянського, 223А.
Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 01.07.2009 року № 443 «Про реорганізацію Харківського ВГР(АР)3 шляхом приєднання» встановлено, що Криворізький ВГР(АР)3 (який було перейменовано в Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій згідно з наказом ДСНС України № 215 від 13.05.2013 року) (Том № 1, а.с. 120) є правонаступником прав і обов'язків Харківського ВГР(АР)3.
У 2013 році Наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій України № 224 від 15.05.2013 року було ліквідовано Марганецький спеціальний гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін, Миколаївський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін, Олександрійський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін шляхом приєднання до Криворізького воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону. (Том № 2, а.с. 53) Наказом ДСНС України від 13.05.2013 року № 215 Криворізький воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін перейменований в Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій. (Том № 1, а.с. 120)
Крім цього, Наказом від 15.05.2013 року № 224 Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій визнаний правонаступником всього майна, прав та обов'язків вищезазначених загонів, що припиняють свою діяльність.
Згідно пункту 1.2 Статуту Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби з надзвичайних ситуацій, викладеним у новій редакції 2013 року, затвердженим Головою Державної служби з надзвичайних ситуацій 13.05.2013 року та зареєстрованим 14.05.2013 року за № 12271050012006963, Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - Загін) є правонаступником Криворізького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України, Марганецького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України, Олександрійського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України, Миколаївського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України, та підпорядкований ДСНС України. (Том № 1, а.с. 67)
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правильно направлено до Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій розрахунки заборгованості сум по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій по списку № 1 та списку № 2 за червень 2017 року по особам, що працювали в Криворізькому ВГРЗ, Олександрійському ВГРЗ, Марганецькому ВГРЗ, Харківському ВГРЗ, Миколаївському ВГРЗ.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації - робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", абз. 4 п. 1 ст. 2 якого передбачалось, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Водночас, відповідно до абз. 4 п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Таким чином, відповідно до Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, у відповідності до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку.
Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що відповідно до абз. 5 п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсій працівникам ДВГРЗ ДСНС повинна здійснюватись за рахунок коштів Державного бюджету України, колегія суддів зазначає таке.
Так, в абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1січня 2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Винятком із правила, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1 покриваються підприємствами та організаціями, є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.
Зі змісту статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25років.
Таким чином, аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у контексті положень статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» дає підстави для висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Оскільки спір у справі стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам гірничорятувального загону відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 1), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обов'язок відповідача покривати витрати на виплату та доставку пенсій таким особам.
Порядок відшкодування фактичних витрат з виплати та доставки пенсій врегульовано Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція), відповідно до пункту 6 якої відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.
Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт 6.4 Інструкції).
Як передбачено пунктом 6.7 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
За правилами пункту 6.8 Інструкції відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням підприємства.
Як вбачається, наявність трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній колишнім працівникам гірничорятувального загону підтверджується довідками. (Том № 2, а.с. 57-234, Том № 3, а.с. 1-200)
З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідач є правонаступником гірничорятувальних (аварійно-рятувальних) загонів, які припинили своє існування, а також його обов'язок відшкодовувати витрати позивача на виплату та доставку пенсій, призначених колишнім працівникам цих загонів відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що розрахунки складені позивачем відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
Розмір сум відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій колишнім працівникам підприємства позивачем визначено з дотриманням вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції, як правильно зазначив і суд першої інстанції.
Зазначені висновки апеляційним судом здійснені з урахуванням правових позицій Верховного Суду України у постанові від 23 квітня 2013 року (справа № 21-113а13) та Верховного Суду від 17 липня 2018 року (справа № 804/13408/15).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Повне судове рішення складено 17 грудня 2018 року
На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України
Апеляційну скаргу Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року у справі № 804/4547/17 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя - доповідач С.Ю. Чумак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко