КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/214/19
Провадження № 1-кс/552/198/19
16.01.2019 року Слідчий суддя Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора Полтавської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, -
Прокурор Полтавської місцевої прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.
В поданому до суду клопотанні вказував, що СВ ВП №1 Полтавського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні зареєстрованого у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12017170020001551 від 22.06.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Своє клопотання обґрунтовує тим, що 21.06.2017 року до ВП №1 надійшло повідомлення від диспетчера екстреної медицини, про те, що по вул. Маршала Бірюзова ЗГТ ЖБК сталася ДТП, в результаті якого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав тілесні ушкодження.
За результатами огляду місця пригоди 21.06.2017 року автомобіль «ВАЗ-21083» д.н.з. НОМЕР_1 оглянуто та передано на відповідальне зберігання володільцю ОСОБА_5 . В ході огляду встановлено, що автомобіль «ВАЗ-21083» д.н.з. НОМЕР_1 має механічні ушкодження.
Постановою слідчого від 23.06.2017 року автомобіль було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12017170020001551 від 22.06.2017 року та передано на відповідальне зберігання володільцю ОСОБА_5 .
Враховуючи, що автомобіль «ВАЗ-21083» д.н.з. НОМЕР_1 зберіг на собі сліди ДТП, є речовим доказам в кримінальному провадженні, може бути використаний для встановлення обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, за наявності заявленого цивільного позову може бути використаний для відшкодування завданої шкоди, з метою проведення експертиз, прокурор просить накласти арешт на вказаний автомобіль, який належить ОСОБА_5 з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном та передати на відповідальне зберігання ОСОБА_5 .
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав.
ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Слідчий суддя заслухавши прокурора, розглянувши матеріали клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Наданими до слідчого судді матеріалами встановлено, що є дійсно обґрунтовані підстави вважати, що було вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, спеціальної конфіскації , відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), конфіскації майна як виду покарання.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Згідно ч.11 ст.70 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існує обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Так, постановою слідчого від 23.06.2017 року автомобіль «ВАЗ-21083» д.н.з. НОМЕР_1 було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12017170020001551 від 22.06.2017 року.
Згідно матеріалів кримінального провадження №12017170020001551 від 22.06.2017 року потерпілим по справі ОСОБА_4 чи прокурором цивільний позов не заявлявся.
У кримінальному провадженні проведено експертизи по вказаному автомобілю та необхідні слідчі дії.
При цьому ДТП відбулось 21.06.2017 року, автомобіль того ж дня передано на відповідальне зберігання володільцю ОСОБА_5 , який не перешкоджає в отриманні доступу до автомобіля.
Згідно ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведе необхідність такого арешту, а також наявності ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 цього кодексу.
З урахуванням вище викладеного слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором не надано доказів необхідності накладення такого арешту, при цьому цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, 21.06.2017 року автомобіль було передано на відповідальне зберігання володільцю, який безперешкодно надавав органам досудового розслідування зазначений автомобіль для проведення слідчих дій в тому числі і для проведення експертиз, а отже ризики зазначені ст. 170 КПК України відсутні.
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, -
У задоволенні клопотання прокурора Полтавської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1