Справа № 530/1611/18
Номер провадження 4-с/530/12/19
іменем України
14 січня 2019 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Должко С.Р., секретаря Стрілець Л.Г., стягувача ОСОБА_1, боржника ОСОБА_2,суб'єкт оскарження - ОСОБА_3 районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, заінтересована особа - Адміністрація Державної прикордонної служби України, розглянувши в місті Зіньків справу за заявою ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, -
26.10.2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби.
Правовим обґрунтуванням позову є посилання на ст. 56 Конституції України, ст.ст. 23, 1174 ЦК України та ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Заслухавши боржника, стягувата та дослідивши наявні матеріали справи суд приходить до наступного.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
У ОСОБА_3 районному відділі державної виконавчої служби ГТУЮ у Полтавській області перебуває закінчене виконавче провадження за № ЄДРВП - 35499038. Відкрите 04.12.2012 року згідно виконавчого листа № 1607/2834 виданого 19.11.2012 року Зіньківським районним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 26.05.2012 року в розмірі 1/3 частини всіх видів його доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 01.11.2012 року і досягнення повноліття.
Згідно Закону України « Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупопереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії, здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення.
Керуючись ст. 11, 71 Закону України « Про виконавче провадження», Порядком взаємодії органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, та органів Державної прикордонної служби України під час здійснення виконавчого провадження, Зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.02.2018 р. за № 133/1585.
07.04.2014 року за вих. 4119 державним виконавцем державної виконавчої служби ОСОБА_3 районного управління юстиції ОСОБА_6 було подано подання про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи за межі України, де станом на 01.04.2014 року заборгованість зі сплати аліментів боржника ОСОБА_2 становила 16317,33 грн..
11 квітня 2014 року подання про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи за межі України, ОСОБА_2 ОСОБА_3 районним судом було задоволено, та винесена Ухвала по справі 530/745/14-ц. 22.02.2018 року за вих. № 1421 було зроблено довідку - розрахунок по сплаті аліментів, де станом на 21.02.2018 року, борг становив 53708,08 грн.. 15.05.2018 року була написана заява стягувачем ОСОБА_1 про повернення виконавчого листа № 1607/2823 від 19.11.2012 року та подальшого його виконання. 15.03.2018 року за вих. № 2262 була направлена і винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувана.
Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 11.04.2014 року у справі №530/745/14-ц, було встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.
Згідно узагальнення судової практики, щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України викладеної у листі Верховного Суду України від 01.01.2017 року, щодо порядку скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи за межі України, зазначається, що тимчасове обмеження у праві виїзду особи за межі України скасовується за постановою державного виконавця в якому вказується номер та дата винесення судового рішення про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець і направляється до Державної прикордонної служби України для виконання.
Постановою старшого державного виконавця Зіньківського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_7 від 15.03.2018 року ВП №35499038, про повернення виконавчого документа стягувачу, було скасовано обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України встановлене ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 11.04.2014 року у справі №530/745/14-ц.
Однак, рішенням посадової особи Державної прикордонної служби України, про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину, який досяг 16-річного віку, від 18 жовтня 2018 року, інспектором І категорії - начальником II групи віпс (тип А) ВПС «Велика Писарівка» старшим прапорщиком ОСОБА_8, як уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону, було прийнято рішення про віддмову у перетинанні державного кордону на виїзд з України громадянину України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, з посиланням на те, що начебто, ОСОБА_2, ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, при цьому докінця незрозуміло від виконання, яких саме зобов'язань ОСОБА_2 ухиляється і яким саме судовим рішенням вони на нього були покладені.
З огляду на те, що окрім ухвали Зіньківського районного суду Полтавської області від 11.04.2014 року у справі №530/745/14-ц, яким було встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, інших судових рішень про обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України не було, можна припустити, що посадовими особами ОСОБА_3 районного відділу Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Полтавській області не було направлено Державній прикордонній службі України до виконання постанови старшого державного виконавця Зіньківського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_7 від 15.03.2018 року ВП №35499038, якою було скасовано обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України встановлене ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 11.04.2014 року у справі №530/745/14-ц.
Таким чином вбачається бездіяльність посадових осіб ОСОБА_3 районного відділу Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Полтавській області.
Відповідно ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Як передбачено статтею 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.
За змістом пункту а), частини 1, ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Рішенням посадової особи Державної прикордонної служби України, про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину, який досяг 16-річного віку, від 18 жовтня 2018 року, інспектором І категорії - начальником II групи віпс (тип А) ВПС «Велика Писарівка» старшим прапорщиком ОСОБА_8, як уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону, про відмову у перетинанні державного кордону на виїзд з України громадянину України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, було вручено ОСОБА_2, а отже встановлений законом десятиденний строк для подання скарги розпочався 19.10.2018 року і закінчується 29.10.2018 року.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 13 ч. 3 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби.
Вказані положення відображені у правовій позиції, висловленій Верховним Судом України від 11.09.2013р. у справі № 6-48цс13.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 9 частини 1 статті 39 вказаного Закону передбачено - виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Керуючись ст.ст. 259, 260, 261, 450, 451, 452 ЦПК України,
Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_3 районного відділу Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Полтавській області яка полягає у ненаправленні Державній прикордонній службі України до виконання постанови старшого державного виконавця Зіньківського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_7 від 15.03.2018 року ВП №35499038, якою було скасовано обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України встановлене ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 11.04.2014 року у справі №530/745/14-ц.
Зобов'язати ОСОБА_3 районний відділ Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Полтавській області направити Державній прикордонній службі України до виконання постанову старшого державного виконавця Зіньківського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_7 від 15.03.2018 року ВП №35499038, якою було скасовано обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України встановлене ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 11.04.2014 року у справі №530/745/14-ц.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п.1 Розділу ХIII перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя Зіньківського районного суду
Полтавської області ОСОБА_9