Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/6164/18
іменем україни
16 січня 2019 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - судді Самсонової О.А.,
при секретарі - Горошко О.О.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, посилаючись на ухилення відповідача від виконання обов'язку утримувати свою дитину. В своєму позові просила стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) на утримання дочки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді від 30 листопада 2018 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Заперечення від позивача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Відповідач надав відзив на позов, у якому зазначив, що заперечує проти позовних вимог, оскільки у 2014 році на прохання позивача надав дозвіл на усиновлення його доньки ОСОБА_3. Тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до нього про стягнення аліментів.
У зв'язку з необхідністю перевірки викладених відповідачем обставин, встановлення всіх обставин у справі ухвалою судді від 27 грудня 2018 року справа призначена до розгляду з повідомленням сторін.
Будь-яких клопотань сторони суду не подавали.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свій позов підтримала та просила задовольнити. Пояснила, що відповідач дійсно надавав дозвіл на усиновлення дитини, але таке усиновлення здійснено не було. Відповідач і на даний час є батьком дитини, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини. В даний час за станом здоров'я дитина потребує лікування. Необхідні також кошти на розвиток здібностей дитини. Відповідач їй матеріально не допомагає, добровільно утримувати дитину відмовляється.
Тому просила позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, клопотань щодо відкладення розгляду справи суду не подавав.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Оскільки відповідач належним чином повідомлений про судове засідання, в засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року, її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
Вказані обставини підтверджуються даними свідоцтва про народження НОМЕР_2, виданого 27 травня 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Київського райуправління юстиції м.Полтави (а.с.3).
Сторони проживають окремо, дитина проживає з матір'ю та перебуває на її утриманні, що підтверджується даними довідки №232, виданої 20 вересня 2018 року КП «ЖЕО №2», згідно якої до складу сім'ї ОСОБА_1 входить ОСОБА_3, їх зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1
Позивач в позовній заяві зазначила, що відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.
У своєму відзиві на позов відповідач зазначену обставину визнав, будь-яких доказів на її спростування суду не надав.
Судом також встановлено, що 25 листопада 2014 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Руденко Н.Ю. посвідчено заяву ОСОБА_2, згідно якої він надав свою згоду на усиновлення його дочки ОСОБА_3 (а.с.20).
Відповідно до ст.225 СК України усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.
Згідно ч.1 ст.232 СК України з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов'язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням.
Проте, на час розгляду справи усиновлення дитини не відбулося, у зв'язку з чим права та обов'язки ОСОБА_2 по відношенню до його неповнолітньої дочки не припинилися.
Вказані обставини підтверджуються даними свідоцтва про народження НОМЕР_2, виданого 27 травня 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Київського райуправління юстиції м.Полтави, оригінал якого для огляду в судовому засіданні надано позивачем.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Оскільки усиновлення дитини іншим чоловіком не відбулося, сам факт надання відповідачем згоди на усиновлення дитини не є усиновленням та не звільняє відповідача від обов'язку утримувати свою дитину.
Оскільки батько матеріальної допомоги на утримання своєї неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 не надає, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини.
За вимогами ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При ухваленні даного рішення судом враховано обставини, передбачені ст.182 СК України.
Також при вирішенні питання про розмір аліментів, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача, суд бере до уваги, що прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23 листопада 2018 року № 2629-VIIІ, на час розгляду справи становить 2027 грн., з 01 липня 2019 року складатиме 2118 грн., а з 01 грудня 2019 року - 2218 грн.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ і набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини до досягнення нею повноліття у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Саме такий розмір аліментів має забезпечити право неповнолітньої ОСОБА_3 на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Згідно ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Тому стягнення аліментів необхідно розпочати з 31 жовтня 2018 року - дня звернення позивача до суду з позовом про стягнення аліментів.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Тому дане рішення необхідно допустити до негайного виконання.
Крім того, у зв'язку з задоволенням позову з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер не встановлено, проживаючого: АДРЕСА_2), на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючої: АДРЕСА_3) аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини, починаючи з 31 жовтня 2018 року.
В межах суми платежу за один місяць рішення підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 16 січня 2019 року.
Головуючий О.А.Самсонова
16.01.2019