Троїцький районний суд Луганської області
Справа № 433/1703/18
Провадження №2/433/361/19
/заочне/
14.01.2019 року, Троїцький районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді - Суського О.І.,
за участю секретаря судового засідання Яковлєвої В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в смт. Троїцьке цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
06 вересня 2018 року до Троїцького районного суду Луганської області від Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» (далі - ПАТ «КРЕДОБАНК») надійшла вищевказана позовна заява. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 31 жовтня 2016 року між ПАТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір №6328706 про встановлення ліміту кредитування, за умовами якого позичальнику було встановлено максимальну суму ліміту кредитування по рахунку в розмірі 30 000,00 грн. За умовами договору ліміт кредитування встановлювався терміном на 12 календарних місяців, починаючи з дати первинного встановлення поточної суми ліміту кредитування, за користування кредитом клієнт мала сплачувати банку проценти в розмірі 30% річних. Позивач умови договору виконав належним чином, надав відповідачу грошові кошти на умовах, визначених договором, натомість відповідач в період з 12.12.2016 року по 20.04.2018 року допускає прострочення з повернення кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом та комісії за адміністрування кредиту, у зв'язку з чим станом а 01 січня 2018 року виникла заборгованість, яка становить 11 879,56 грн та складається з: 9681,17 грн - простроченої заборгованості з повернення кредиту; 1 221,91 грн - простроченої заборгованості за відсотками; 161,64 грн - заборгованості по комісії за адміністрування кредиту. Крім того, за умовами договору позивач нарахував пеню по простроченій заборгованості відповідача за період з 13.04.2017 року по 20.04.2018 року в розмірі 2 551,73 грн. З метою врегулювання спору 23 січня 2018 року банк звернувся до позичальника з повідомленням-вимогою про погашення заборгованості, однак відповідач не вчинила жодних дій, спрямованих на її погашення. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 14 431,29 грн, а також покласти на відповідача судові витрати.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду письмову заяву, в якій просив провести розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-порталі «Судова влада України» на сторінці Троїцького районного суду Луганської області. Причини неявки суду не повідомила, відзиву на позов не надала.
Судом винесено ухвалу про заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено наступне.
31.10.2016 року між ПАТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1 був укладений Договір №6328706 про встановлення ліміту кредитування, за умовами якого банком для здійснення операцій з використання платіжної картки був встановлений позичальнику ліміт кредитування в сумі 30 000,00 грн, при забезпечення клієнтом надходжень коштів на рахунок з джерел зазначених у п. 1.2 договору. Сукупна вартість кредиту розрахована виходячи з прогнозу використання максимальної суми ліміту кредитування клієнтом протягом 12-ти місяців кредитування (а.с.8).
Як вбачається з руху коштів по рахунку з 12.12.2016 року по 20.04.2018 року, остання операція була здійснена 11.09.2017 року та станом на 08.12.2017 року прострочена заборгованість за кредитом станомть 9 681,17 грн (а.с.13-14).
У відповідності до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до змісту ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язується повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язань або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно розрахунку заборгованості, відповідач ОСОБА_1 належно не виконувала свої зобов'язання за укладеним договором в результаті чого станом на 20.04.2018 року утворилась заборгованість в сумі 11 879,56 грн, яка складається з: простроченої суми заборгованості за кредитом - 9681,17 грн; простроченої заборгованості по нарахованим процентам - 2036,75 грн; простроченої суми комісії за адміністрування кредиту - 161,64 грн (а.с.6).
23.01.2018 року позивачем на адресу відповідача була направлена повідомлення-вимога з метою повернення суми заборгованості, умови якої відповідачем виконані не були (а.с.12).
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором від 31.10.2016 року, в розмірі 11 879,56 грн, в яку входить заборгованість за кредитом - 9681,17 грн, сума заборгованості за процентами - 2 375,59 грн; прострочена комісія за адміністрування кредиту - 161,64 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Розмір заборгованості та його розрахунок відповідачем не спростований.
Стосовно стягнення з відповідача пені по простроченій заборгованості суд дійшов наступного висновку.
Відповідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.
Отже, зобов'язання за своїм значенням поділяються на: основні зобов'язання які можуть існувати самостійно, та додаткові (акцесорні) зобов'язання які забезпечують належне виконання основних зобов'язань і виникають та існують виключно за умови існування основного зобов'язання.
Відповідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Отже, основним зобов'язанням позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором є погашення кредитних коштів та сплата процентів за користування ними, додатковим зобов'язанням є сплата неустойки (штрафа, пені).
Відповідно ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року, зокрема, громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Згідно правового висновку Верховного Суду України від 13.03.2017 року у справі за № 6-2879цс16 при обчисленні розміру стягуваної заборгованості за кредитними договорами з громадян України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, суди повинні враховувати вимоги статті 2 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 року було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».
Отже, антитерористична операція на території Луганської області була запроваджена з 14.04.2014 року.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02.12.2015 року затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористичная операція, в якому міститься м.Луганськ Луганської області.
Крім того, комерційним банкам Національним Банком України у листі за № 18-112/62138 від 27.10.2014 року були надані роз'яснення, згідно з якими банки зобов'язані у період проведення антитерористичної операції скасувати штрафні санкції за кредитами громадянам України, які проживають або переселилися з населених пунктів у зоні АТО, а також юридичним особам та підприємцям в зоні АТО. Національний банк України наголошує на необхідності суворого і неухильного дотримання банками положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» і повідомляє, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №6328706 від 31.10.2016 року, укладеного між ПАТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1 вбачається, що позивачем до 14 квітня 2014 року, тобто до встановлення заборони нарахування штрафних санкцій, штрафні санкції не нараховувались.
30 квітня 2018 року набрав чинності Указ Президента України №116/2018 «Про затвердження рішення РНБО України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях».
На підставі зазначеного Указу Президента України, з урахуванням ст. 18 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», рішенням першого заступника керівника АТЦ при СБ України від 30.04.2018 року №33/1-4129 антитерористичну операцію припинено.
Однак, як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, штрафні санкції у виді пені були нараховані в період з 14.08.2017 року по 13.04.2018 року, тобто, в період дії антитерористичної операції.
За таких обставин, оскільки на час нарахування пені була встановлена заборона на нарахування та стягнення штрафних санкцій особам, які проживають в зоні АТО, а відповідач згідно паспортних даних зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, нарахована пеня за період з 14.08.2017 року по 20.04.2018 рік стягненню не підлягає, оскільки на час її нарахування встановлений мораторій на стягнення штрафних санкцій.
Вирішуючи питання стосовно судового збору суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжного доручення №30513248 від 05.06.2018 року позивачем під час звернення до суду з позовом був сплачений судовий збір в сумі 1762,00 грн (а.с.5).
Оскільки позовні вимоги задоволені на 82,3% з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 1450,13 грн (1762,00 грн*82,3%=1450,13 грн).
На підставі викладеного, ст. 526, 610-612,625,628, 638, 1049, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-80, 141, 258-260, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» (вул. Сахарова, 78, м.Львів, код ЄДРПОУ 09807862, МФО 325365) до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1) про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» (вул. Сахарова, 78, м.Львів, код ЄДРПОУ 09807862, МФО 325365) заборгованість за Договором №6328706 від 31 жовтня 2016 року в сумі 11 879 (одинадцять тисяч вісімсот сімдесят дев'ять) гривень 56 копійок.
У задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 2 551,73 грн відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» (вул. Сахарова, 78, м.Львів, код ЄДРПОУ 09807862, МФО 325365) судові витрати в розмірі 1450 (одна тисяча чотириста пятдесят) гривень 13 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І.Суський
14.01.19